14 вересня 1893
Моя кар’єра знову пішла на лад. Після повернення зі Сполучених Штатів я пережив чимало емоційних потрясінь і кілька тижнів байдикував, відмовившись від більшості ангажементів, запропонованих Анвіном. Та дарма! Я заробив кругленьку суму на гастролях, тож можу собі дозволити трохи відпочити.
Сьогодні я розгорнув щоденник і зробив цей запис, аби підтвердити моє прагнення вибратися з безодні саможалості й апатії. Я готовий вийти на сцену. Попросив Анвіна знайти мені роботу. Сподіваюсь покращити моє становище.
Ми з Олівією відсвяткували це рішення, навідавшись до ательє, де зняли з неї мірки для пошиття обраного нею сценічного костюма.
1 грудня 1893
Одна-єдина заявка в моєму робочому графіку: півгодинна різдвяна вистава в сирітському будинку. Наближається 1894 рік, а роботу ніхто не пропонує. З кінця вересня мої прибутки становлять лише 18 фунтів 18 шилінгів.
Ґескет Анвін пояснює наші невдачі численними наклепами проти мене. Він радить не надавати їм значення, вважаючи, що моє успішне американське турне викликало чиюсь заздрість.
Ці новини стривожили мене. Невже Борден розпускає брехливі чутки?
Ми з Олівією обговорили можливість повернення до спіритизму, щоб якось виживати, але це крайній захід.
Тим часом я старанно тренуюсь і відпрацьовую різні трюки. Фокусник має тренуватися якомога більше, оскільки кожна хвилина, витрачена на вправи, підвищує рівень його майстерності. Ось чому я займаюсь у студії — часом один, а часом з Олівією,— репетируючи до повної знемоги. Хоча мої здібності успішно відновлюються, іноді я втрачаю надію і запитую себе, чи є сенс так напружуватися.
Принаймні сироти побачать чудову виставу!
14 грудня 1893
Надійшли заявки на січень і лютий. Нічого особливого, але наш настрій усе одно поліпшився.
20 грудня 1893
Кількість отриманих заявок на січень зросла, причому одна з них — наслідок скасування виступу Професора Магії! Буду радий привласнити його гонорар.
23 грудня 1893
Щасливе Різдво! Мене осяйнула одна цікава ідея, яку я поспішаю записати, доки не передумав. (Легше здійснити те, що написано чорним по білому.) Анвін надіслав мені договір на виступ 19 січня в театрі «Принцес-Роял» у Стритемі. Йдеться про скасований ангажемент Бордена. Проглядаючи текст (останнім часом контракти надходять так рідко, що я ладен підписати все, що завгодно), я втупився поглядом в один з останніх пунктів. Зазначений пункт містив досить поширену вимогу, що висувається під час заміни артиста: мій виступ мав відповідати технічному й художньому рівню скасованого номера.
Моєю першою реакцією був сардонічний смішок. За іронією долі мені пропонували рівнятися на мого ворога. Потім я замислився. Якщо я маю замінити Бордена, чому б не розробити власну версію? Інакше кажучи: що заважає мені продемонструвати Бордену його коронний трюк?
Ця ідея настільки захопила мене, що я цілий день носився Лондоном, розшукуючи потенційного двійника. На жаль, обставини не дуже сприяють моїм планам: наразі всі безробітні актори, що зазвичай стирчать з ранку до ночі в барах Вест-Енду, беруть участь у різних пантомімах і різдвяних виставах.
Маю понад три тижні на підготовку. Завтра почну майструвати ящики!
4 січня 1894
Залишилося два тижні. Нарешті я знайшов хорошого кандидата! Його звуть Джеральд Вільям Рут, він актор, читець, виконавець монологів… а якщо говорити відверто, звичайний п’яничка й бешкетник. Містер Рут відчайдушно потребує грошей; я змусив його присягтися, що, поки триватиме наша співпраця, він не питиме нічого, крім чарки лікеру після кожного виступу. Цей тип усіляко старається догодити мені, адже, за його мірками, я пропоную йому щедру оплату. Маю надію, що він не підведе мене.
У нас однаковий зріст; тілобудова й постава більш-менш схожі. Хоча Рут кремезніший за мене, проблема легко вирішується: або я звелю йому скинути зайву вагу, або скористаюсь спеціальними підкладками. Його шкіра є більш блідою, але грим усе виправить. Його очі мають тьмяно-блакитний відтінок, а мої підпадають під визначення «карі», проте ця відмінність не впадає у вічі, і ми знову ж таки можемо нанести відповідний грим.
Жодна з перелічених деталей не має особливого значення. Мене більше турбує його манера рухатися, що помітно відрізняється від моєї: розхлябана хода, великі кроки, стопа вивернута назовні. Олівія обіцяла потренуватися з ним — на її думку, цей недолік можна усунути. Як відомо всім акторам, хода й постава набагато сильніше впливають на створення того чи іншого образу, ніж міміка, акцент чи жестикуляція. Якщо мій двійник рухатиметься інакше на сцені, ніхто нам не повірить. Це очевидно.