— Ти маєш на увазі?..
— Ти ж казав, що я найкраща асистентка з усіх, хто виступав з тобою.
— Невже ти… збираєшся працювати на нього? — Я з сумом похитав головою.— Невже ти здатна вчинити так зі мною?
— Хіба ти не хочеш дізнатися, як він виконує свій трюк? — спитала вона.
Коли я второпав, на що вона натякає, то закляк на місці, зачудовано дивлячись на неї. Якщо вона зуміє втертися йому в довіру, репетирувати з ним, виходити на сцену, вільно пересуватися студією, секрет Бордена невдовзі стане моїм.
Згодом ми перейшли до обговорення деталей.
Я непокоївся, що він упізнає її, але Олівія анітрохи не переймалася.
— Гадаєш, я би пішла на такий ризик, якби припускала, що він знає моє ім’я? — протяжно мовила вона й нагадала мені, що свого часу Борден надіслав їй листа і на конверті було написано: «Особі, що тут проживає».
На мою думку, найбільшою перешкодою могла стати відсутність рекомендацій, адже я був єдиним ілюзіоністом, із ким працювала Олівія. Проте вона сказала, що мені до снаги підробити будь-який лист.
Скажу відверто — мене роздирали сумніви. Було нестерпно думати, що молода красуня, яка затягла мене у вир пристрастей, докорінно змінила своє життя заради мене, була зі мною в горі і в радості цілих п’ять років, готується переметнутися до мого найлютішого ворога.
Дві години пролетіли непомітно, поки ми обмірковували її план і уточнювали деталі. Пляшка джину майже спорожніла.
— Я роздобуду для тебе його секрет, Робі,— невпинно торочила Олівія.— Ти ж хочеш цього, чи не так?
Я не заперечував, але повторював, що боюсь її втратити.
Безжальний привид Бордена був незримо присутній у кімнаті. Мене розривали суперечливі почуття: з одного боку, я надзвичайно радів можливості завдати йому нищівного удару, а з іншого — боявся страшної помсти, якщо він довідається, що Олівія — моя шпигунка. Я поділився з нею своїми сумнівами.
— Я повернусь до тебе, Робі,— відповіла вона.— І принесу секрет Бордена.
Ми швидко сп’яніли; нас охопив грайливий, амурний настрій. Я повернувся до свого помешкання лише вранці, після сніданку.
Саме зараз Олівія пише заявку на працевлаштування до Альфреда Бордена. Зі свого боку я маю підробити кілька рекомендацій. Ми вирішили вказати адресу її служниці для кореспонденції «до запитання»; задля подальшої конспірації Олівія візьме дівоче прізвище своєї матері.
7 серпня 1898
Минув тиждень, відколи Олівія надіслала листа Бордену, але відповіді досі немає. У певному сенсі це добре, адже останнім часом ми кохалися і милувалися так, наче згадали наше божевільне американське турне. Вона дуже погарнішала й відмовилася від джину.
14 серпня 1898
Борден відповів (точніше, відповідь надійшла від його помічника на прізвище Елборн). Співбесіда призначена на початок наступного тижня.
Раптом я передумав утілювати мій задум у життя, адже останніми днями наша пристрасть спалахнула з новою силою і я почуваюсь щасливим. Мені зовсім не хочеться, щоб вона потрапила до пазурів Бордена. І байдуже, що ми замислили цю хитрість разом.
Олівія вперто стоїть на своєму. Ми сперечаємось. Я удаю, ніби трюк Бордена не має особливого значення, а наша ворожнеча є не такою вже й серйозною; намагаюсь обернути все на жарт.
На жаль, упродовж багатьох місяців і навіть років я надто часто давав їй можливість міркувати на самоті.
18 серпня 1898
Олівія повернулася зі співбесіди. Каже, що Борден узяв її на роботу.
Поки її не було, я не знаходив собі місця від страху і розкаяння. Я очікував від Бордена будь-яких підступних інтриг і настільки боявся його, що уявив, ніби він навмисно розмістив оголошення про пошук асистентки, аби заманити її у свої тенета. Ледве стримав бажання побігти слідом за нею. Пішов до студії і спробував відволіктися на вправи перед дзеркалом, але зрештою повернувся додому і знову заходився міряти кроками свою кімнату.
Олівія була відсутня значно довше, ніж передбачалося, і я вже починав розробляти план дій, коли вона прийшла — сповнена радісного хвилювання, ціла й здорова.
Так, Борден найняв її. Так, він прочитав складені мною фальшивки й прийняв їх за справжні рекомендації. Ні, він не запідозрив, що я закрутив цю інтригу. Ні, він не здогадався, що ми з Олівією якось пов’язані.
Вона описала деякі апарати, побачені в його студії, але, на моє превелике розчарування, ці предмети реквізиту виявилися банальними.