— Ти — не просто наступний в черзі на трон, — сказав він.
Настала моя черга сміятися. Я посміявся.
— Це я вже знав, — сказав я. — Не так давно за обідом ти говорив, наскільки довга черга переді мною… якщо мою змішану кров взагалі можна розглядати.
— Двоє, — сказав він. — Перед тобою стоять двоє.
— Не зрозумів, — сказав я. — А що трапилося з усіма іншими?
— Померли, — відгукнувся він.
— Поганий рік? Грип?
Він подарував мені оксамитову посмішку.
— Пройшла безпрецедентна хвиля дуелей із смертельним результатом і терактів з політичних мотивів.
— І що переважало на ігровому полі?
— Теракти.
— Чарівно….
— Отже, ви троє під Чорним Спостереженням і захистом Корони, і ви віддані під опіку служб безпеки ваших Домів.
— Ти серйозно?
— Цілком.
— Раптове виснаження рядів — наслідок того, що занадто багато стали шукати просування наверх? Чи це був фортель попростіший — прибирання каменів з дороги.
— Корона не впевнена.
— Коли ти вимовляєш «Корона», кого ти маєш на увазі? Хто приймає рішення в безвладді?
— Лорд Банес з Тихих Іноходних Шляхів, — відгукнувся Мандор, — дальній родич і давній друг нашого колишнього монарха.
— Так, щось пригадую. А не міг би він сам покласти око на трон і сам стояти за всіма… розборками?
— Ця людина — жрець Змія. Обітниці огороджують їх від правління де б то ні було і коли б то не було.
— Але існують об'їзні шляхи.
— Вірно, але ця людина мені здається істинно не зацікавленою в подібному.
— Що не виключає існування у нього улюбленця і, можливо, невеликої допомоги йому. Чи є у трону хто-небудь, кого особливо обожнює його Орден?
— Наскільки я знаю, немає.
— Це не означає, що хтось не перетасував колоду.
— Так, але Банес людина не того сорту, до кого було б легко підступитися з пропозицією.
— Іншими словами, ти віриш, що він буде стояти над чварами, що б не сталося?
— У відсутності доказів зворотного.
— Хто в черзі наступний?
— Таббл з Розсікаючих Думки.
— А другий?
— Тмер з Перериваючих Політ.
— Верхівка черги — розклад у твоєму відображенні, сказав я Сухе.
Він знову показав мені зуби. Здається, вони оберталися.
— А у нас як, вендета з Перериваючими чи Розсікаючими? — Запитав я.
— Не зовсім.
— Значить, про нас усіх просто піклуються, так?
— Так.
— І як до цього докотилися? Наскільки я розумію, була купа народу. Здійснилася ніч довгих ножів, або що?
— Ні, між смертями були деякі перерви. І коли Саваллу стало гірше, раптової кривавої лазні не сталося… Хоча кілька подій відбулося зовсім недавно.
— Ну, гаразд, перейдемо до розслідування. Хто-небудь із цих терористів попався?
— Ні, вони або втекли, або були вбиті.
— І що з убитими? За ними можна виявити політичні уподобання.
— Не зовсім. Дехто був професіоналом. Парочка інших була звичайними незадоволеними — самими говіркими серед розумово відсталих.
— Ти стверджуєш, що не було жодної ниточки до того, хто міг би за цим стояти?
— Цілком вірно.
— А що тоді з приводу підозр?
— Сам Таббл, звичайно, підозрілий, хоча заявити про це вголос — ідея не з кращих. Він розташований в ієрархії найбільш вигідно, і йому так поступити зручно. До того ж, у його кар'єрі занадто багато політичного потурання, дворушництва, вбивств. Але це було давно. У кожного є пара скелетів у погребі. Останні роки він був тихою і консервативною особою.
— Тоді Тмер… Він близький до того, щоб порушити підозри. Є що-небудь, що пов'язує його з кривавою справою?
— Не зовсім. Його справи на спостереженні. Він дуже замкнута людина. Але ніколи в минулому він не був пов'язаний з подібними крайностями. Я знаю його погано, але він завжди справляє враження куди більш простої фігури, ніж Таббл, і більш прямолінійної. Він, ймовірно, з тих людей, хто якщо вже хоче трону, просто зробить пару спроб, а не вб'є час в інтригах.
— Звичайно, могла бути залучена купа народу — кожен діє в своїх інтересах…
— І що ж за пристрасть спливла така, заради якої всі раптом стали працювати в своєму інтересі?
— Може, й така є, чому б ні?
Посмішка. Потиск плечима.
— Немає причин вважати, що коронація покладе всьому кінець, — сказав Мандор. — Корона нікого не захищає від кинджала.
— Але тоді спадкоємець приходить до влади разом з поганим багажем.
— Це не перший випадок в історії. І раз вже ти призупинився, щоб подумати про це, то кілька дуже хороших монархів прийшли до влади з небезхмарним послужним списком. До речі, тобі не приходило в голову, що інші можуть міркувати аналогічним чином про тебе?