Я не хочу якось уразити ту частину читачів, котрі ніколи не мали справи із, так би мовити, промисловими масштабами переробки фекаліїв, але… Коротко кажучи, такої їх кількості я ще зроду не бачив. Єдиною, хто не підкорився Віриній команді, була, звичайно, Аліна, бо, по-перше, на ній була чарівна сукня, а підлогу у тій забігайлівці не мили з тиждень, а, по-друге, у неї в мозку було «тау затримки», що добре відоме у електротехніці і через яке вона б ніколи не могла служити, приміром, легіонером, бо як фельдфебель скомандує «кроком руш», ця дивна жінка повинна спочатку осмислити команду, перши ніж зволити ступити своїми гарненькими ніжками у напрямку, куди той дурень примушує усю роту чимчикувати.
І як не дивно, але вона єдина, що не кинулася попід столика, не була вражена тою вибуховою хвилею фекаліїв. Вона стояла, наче дивна квітка на купі гною, і зверхньо оглядала нас. Як у тому анекдоті, ну ви знаєте, про цирковий номер…
Перш, ніж наїхали поліційні машини і набігли перші фоторепортери, перш ніж щасливі матусі попрочищали своїм порятованим дітям їхні перелякані очі, Аліна потягла нас до пансіона, де мені уперше в житті довелося залізти до ванни. Від такої кількості води у мене сталася асфіксія, але заклопотані дівчата надавали мені по пиці, позапихували до валізок сукні, білизну і косметику, і як ми виїздили із того містечка, то побачили із потягу, як на площі перед рестораном сотні кореспондентів усіх країн і агенств фотографують оте свинство.
О, яких геройств іще тільки нам не доводилося чинити. Одного разу, наприклад, Аліна зняла з дерева кошеня, а тоді ми зняли з того дерева Аліну, себто ми вчинили подвійне геройство. А знімати із тополя жінку у вузькій спідниці і в черевиках на високих підборах, яка побивається, що порвала панчохи і обламала ніготь, скажу я вам, потребує мужності. Тоді іще я якось заліз через кватирку на третьому поверсі до помешкання однієї молодички і відчинив їй двері зсередини. Це був, власне, героїчний вчинок лише наполовину, бо наступного ранку ми дізналися, що із тої квартири було вкрадено якусь безцінну колекцію метеликів, і поліція вже шукала грабіжників — коротконого, але дуже прудкого волоханя і граційну блондинку із божественними формами. Одним словом, не було числа тим геройствам, які ми чинили, хоча і не мали собі те на меті.
Як ви самі бачите, за нами тягнувся просто шлейф геройства. Через нашу добросердечність ми втрапляли інколи до місцевої преси, що, з одного боку, не могло не тішити наше самолюбство, але, з іншого боку, чинило певні незручності, бо ми мали щоразу пакувати наші пожитки і котити далі.
За той час подорожей і солодкого неробства я дізнався про моїх приятельок безліч дрібничок, які саме і роблять людину близькою. Вони впустили мене до світу своїх спогадів, втаємничили у свої вподобання і слабкості. Колись я видам їхні історії окремою книжкою, оту низку милих оповідок і навіть казок. Атож, вони були такими милими, що надолужували прогалини мого невігластва не лише на терені філософії чи літератури, але і народного фольклору, бо у мене, як і було колись дитинство, то аж ніяк не щасливе.
Мені, наприклад, дуже подобалася нескінчена низка казкових пригод, що їх переповідала Віра, про двох сетричок-близнючок із дуже романтичними іменами — Абазія і Астазія. Їхня історія дуже надихала мене, бо, бачте, вони були від народження каліками, Абазія не могла ходити, а Астазія — стояти, але якраз їхня мужність і весела вдача допомагали їм переборювати свої вади. Я був у них навіть трохи закоханий.
Або Аліна оповідала мені про усілякі народні прикмети, що їх у дитинстві навчилася у бабусі, котрі Віра вважала забобонами. Якщо вдягнеш сорочку лівим боком, то треба скоренько зняти її і потоптатися зверху і лише після того надягати, бо інакше хтось тебе відлупцює, чим, до речі, і пояснювалось, чого мене раніше частенько лупцювали. Або ще таке — як ідеш через житнє поле, то мусиш завжди мати при собі гілочку полину, бо інакше вискочить звідти русалка і залоскоче тебе до смерті, а як ідеш повз собаку, то потрібно скрутити дулю, але так, непомітно для собаки, аби її не роздратувати іще більше, і такі інші, корисні на повсякдень поради.