– Не намагайся аналізувати. Просто передавай інформацію.
– Коли в Алексі нічні жахіття, він розмовляє крізь сон.
– Він говорив у такі моменти про «сплячих агентів»?
– «Сплячих» ні. Він називав їх якось по-іншому – радше «чистильних».
– Ти знаєш, що це означає?
– Що вони – невід’ємна частина операції «Зуби дракона».
– Він хоч раз говорив про те, що ці сплячі чи чистильні агенти мають робити?
Вона піднесла руку до рота і похитала головою.
– Рейвен, це терміново. Тисячі невинних людей можуть загинути страшною смертю.
– Алексі так не зробить.
– А якщо я тобі скажу, що МЕХ контрабандою перевезло смертоносний штам бойової сибірки у Штати для того, щоб місцеві сплячі агенти «Сімнадцятого листопада» її пустили в дію? Що на це скажеш?
– Я не вірю тобі. Алексі не брав би в такому участі.
– Ти знаєш, що поширення сибірки може зробити з тисячами – мільйонами – невинних чоловіків, жінок і дітей?
– Я чула про сибірку, але не знаю, що це таке.
Останній його шанс провести швидке наповнення образами. Це або знизить її чутливість, або виведе за межу.
– Як лікар я читав звіти Всесвітньої організації охорони здоров’я. Жертви, що вдихають спори сибірки, не знають, що заразилися. Вони відчувають лише нежить, біль у суглобах, сухий кашель і втому. Візуалізуй собі це. На перших симптомах лікарі можуть діагностувати грип. Якщо хворобу розкрити одразу, її можна лікувати антибіотиками. Але вони не знатимуть.
– Я не хочу більше цього чути.
– Через кілька днів починається затишшя сибірки. Люди думають, що їм уже краще…
– Досить!
– Слухай! Потрібно, щоб ти знала, що станеться, якщо ти не допоможеш нам їх зупинити. Після затишшя бактерії проникають у лімфовузли. Через кілька годин вони наповнюють усю лімфатичну систему і випускають токсин, який атакує всі органи – особливо легені. Він відрізає постачання кисню.
– Ти жорстокий. Хочеш мене з розуму звести?
– Хочу допомогти стерти брехню, яку Алексі вбив тобі в голову. Змусив тебе вірити, що твій народ – погані люди.
– Так і є. Так і є.
– «Сімнадцяте листопада» і МЕХ завербували тебе у свій терористичний план убивства невинних дітей, які помруть на шкільних подвір’ях і дитячих майданчиках, якщо ти не побачиш світла. Діти при смерті, яких у колясках возитимуть матері.
– Я така ж винна, як і всі. Я допомогла пограбувати банк, щоб вони мали гроші на ту жахливу речовину.
– Ти можеш спокутувати свою провину, якщо допоможеш зупинити його.
– Я все одно не думаю, що Алексі так учинить.
– Через добу шкіра в людини з сибіркою синіє. Дихати стає неймовірно важко. Візуалізуй. Задуха, конвульсії, тоді раптово…
– Зупинися!
– …смерть.
– Я сказала: зупинися!
– Лише ти можеш це зупинити, Рейвен.
Він дивився, як вона стримує сльози.
– Ти маніпулюєш мною, налаштовуєш проти чоловіка, якого я кохаю.
– Сплячі агенти МЕХ і «Сімнадцятого листопада» збираються поширити цю чуму в трьох містах. Але ми не знаємо як. Час спливає. Ти мусиш допомогти мені розібратися.
Її голос став суворішим.
– Ти все це розповіси судді?
– Суддя Родріґес наказала мені лікувати тебе і звітувати перед нею.
Рейвен здавалася цілком спокійною.
– Роби, що мусиш. І я зроблю так само.
– Можемо це обговорити?
– Досить розмов! Ти маєш знайти шлях через тунель!
Вона вийшла з кімнати, грюкнувши дверима.
Кайл довго стояв, тоді спустився в підвал через тунель, за ворота, в печеру.
Діставшись до машини, подзвонив Дуґанові.
– Це Кайл. Скасуй СТУІЗ. Немає потреби везти її в Афіни. У мене прорив.
– Слухаю.
– Безлика богиня – це статуя Церери з незавершеним обличчям на вершині Чиказької торгової палати.
– Ти впевнений, що її словам можна довіряти?
– Це ти з ФБР. Сам вирішиш.
– Це ще більша причина для надзвичайної видачі.
– Чому? Ти ж отримав те, що тобі треба.
– Не все. Алексі з Міроном досі в розшуку. МЕХ залишається в грі, час минає. Якщо вона зможе відтворити решту «ДЕ» і знає «ЩО», тоді, найімовірніше, знає і «ЯК» сплячі агенти збираються поширити сибірку.
– Тобі не треба їх шукати.
– Це визначить група з питань боротьби з тероризмом. Я даю наказ маршалам забрати її.
– Дай мені ще трохи часу. Я дізнаюся, «ЯК» сибірку будуть розповсюджувати.
– Ми не можемо більше чекати.
– Лише добу. Я повернуся всередину і наповню їй голову ще більшою кількістю образів.
– Це неможливо.
– Інакше вона себе може вбити.
– Мусимо ризикнути.
Він почув на фоні голос Тії: «Одна доба нічого особливо не змінить».
Дуґан завагався.