– Гаразд, введіть мене в курс справи.
– Доктор Слейд зателефонував мені й повідомив, що його дочка запам’ятала загадки Тедеску, складені у формі трьох катренів. Найімовірніше, йдеться про зашифрований план теракту у Штатах. Слейд казав, що загіпнотизував Рейвен і поставив їй постгіпнотичний блок пам’яті, доки хтось не промовить певні слова.
– Які?
– Через крики я не розібрав. Потім почувся постріл. Згодом я дізнався, що Слейд наклав на себе руки.
– І що це нам дає?
– Ми вважаємо, що «Сімнадцяте листопада» спробує витягнути у Рейвен пророцтва Тедеску. Якщо не вийде або їхні люди не зуміють розгадати загадку, вони спробують переманити Рейвен на свій бік.
– Стокгольмський синдром, на зразок Патті Герст?
– Раніше Слейд повідомляв, що його дочка психічно неврівноважена. Якщо їм вдасться маніпулювати дівчиною, ваше завдання – звільнити її і вправити мозок на місце.
– А тоді СТУІЗ переправить її до Штатів, правильно?
– За планом – ні. Удома вона нам не потрібна.
– А що тоді?
– Передайте дівчину грекам, хай допитають її під тортурами.
Від однієї думки про це Дуґану стало зле, проте він розумів, куди хилить Харон.
– Я розмовляю грецькою досить непогано, але афінський діалект ніколи не був моєю сильною стороною.
– У Греції понад сто шістдесят населених островів, а на них розмовляють десятками діалектів. Просто робіть впевнений вигляд, і студенти політехніки подумають, що ви десь звідти.
– Мій оперативний простір?
– Студентський квартал.
– Мені потрібно буде знайти житло.
– Наш грецький помічник вже домовився зі своїм агентом під прикриттям, що той зніме для вас кімнату в пансіоні, де, як кажуть, мешкає багато радикалів.
– Прихильників «Сімнадцятого листопада»?
– А також фашистів, антитурецьких расистів та анархістів. І всі до зубного скреготу ненавидять Америку.
– Картина ясна. Кимвал казала, що ви куруєте агента Шатерника з революційної армії Ірану.
– Шатерник вже там не служить. Він скомпрометував себе, допомігши Елізабет та її матері втекти з Ірану перед захопленням посольства.
– Де він тепер?
– Вибрався з Тегерана разом з іншими дисидентами, що вижили. Тепер він – один з моджахедських бойовиків у таборі Ашраф.
– Як мені зв’язуватися з ним чи з вами?
– З Шатерником ви не контактуватимете, матимете справу тільки зі мною. Я внесу свій номер у ваш зашифрований STU-III під іменем Харон.
– То ви збираєтеся переправити мене до підземного світу в Афінах?
– Ще ні, агенте Стоматолог. Утім, на випадок, якщо я помилився і ви знатимете, що помрете в Греції, не забудьте запхати під язик монетку.
– Навіщо?
– Це плата Харону за переправу через Стікс… до пекла.
РОЗДІЛ 15
Афіни
Під час першої пробної поїздки до банку Рейвен керувала мотоциклом надто різко. «Гарлей» смикнувся, ледь не скинувши її під колеса авто, що проїжджало повз. Водій посигналив і помахав кулаком. Її всю трясло, та Рейвен спромоглася розігнути середній палець у шкіряній рукавиці й покрутити біля скроні.
Коли востаннє її серце гупало так скажено? Рейвен тренувала повороти і кружляла, а тоді спробувала знову. Краще.
Осідлавши мотоцикл і не глушачи двигуна, вона чекала по той бік вулиці, доки Алексі вийде з «Афінського банку». Облизуючи сухим язиком пересохле піднебіння, Рейвен зосередила погляд на броньованому інкасаторському авто.
Глянула на годинник. Двадцять хвилин. Чому ж він так довго? По обличчю і шиї котився піт. Її починало нудити. Рейвен стягла ліву рукавичку і впилася нігтями в праву руку вище ліктя. Але тут же опам’яталася. Вона ж обіцяла Алексі, що більше себе не дряпатиме.
…ні про що не думай…
Дитячий плач змусив її обернутися. Тротуаром ішла жінка з випнутим животом, однією рукою штовхаючи візок з немовлям, а другою тягнучи за собою крикливого хлопчика віком приблизно півтора року.
Рейвен побачила, як з банку крізь обертові двері виходить Алексі. А де охоронці інкасаторської машини?
Жінка порівнялася з Рейвен, їй насилу вдавалося пхати візок і одночасно втримувати за руку старшого. На розі вулиці хлопчик таки вирвався.
– Тіно! Стій! Стій! – закричала мати.
Малий вибіг на дорогу.
Господи! Рух такий швидкий, що водії не побачать дитини. Рейвен зіскочила з мотоцикла і кинулася за хлопчиком, викручуючись поміж авто, що неслися повз. Наздогнавши малого, вона схопила його в оберемок і притисла до себе. Малюк пручався і молотив руками так, що зачепив візор і ледь не збив їй з голови шолом, та Рейвен квапливо його поправила.