Вона потермосила свою полонянку за плечі.
– Прокидайся, ми їдемо.
Рейвен позіхнула і перевернулася на інший бік.
– Мені треба ще трохи поспати.
Вона одним поривом скинула дівчину з ліжка.
– Якого біса!
– Слухай моїх наказів, бо від цього залежить твоє життя. Йди вмивайся і чисть зуби. Нам треба на потяг.
– …добре, добре. тільки не бісися, як не знаю що…
Отже, це знову Нікі. Прощальний погляд на кімнату, у якій вона провела останні місяці, виконуючи це завдання. Якщо Бог дасть, вона ніколи більше сюди не повернеться. Бог – величний. А тоді арабською: іншалла, Аллах акбар.
Вийшовши на вулицю, вона зупинила таксі.
– До залізничних кас, Каролу, 1, площа Омонія.
Фатіма відчинила дверці, але Рейвен запротестувала.
– Я хочу сидіти спереду, біля водія.
– Сидітимеш біля вікна в потязі.
– Якого біса ми маємо їхати потягом?
– Ми вирушаємо в подорож.
– Це ж не може відбуватися насправді, сестро Сойєр. Я що, в іншому світі?
– Мене звуть майорка Фатіма Саїд, і незабаром ти опинишся в реальному світі, у світі ісламу.
Таксі під’їхало до кас, Фатіма розрахувалась і вийшла. Коли полонянка почала опиратися, вона роздратовано схопила жмут довгого білявого волосся.
– Я не бавитимуся із зіпсованим дівчиськом.
– Коли повернуся до Афін, я все розповім Алексі.
– Алексі збирається вбити тебе, а я рятую тобі життя.
– Ти з глузду з’їхала, він кохає мене.
– А ти впевнена, що він кохає тебе, а не Нікі?
– Про що це ти?
– Твоя мертва сестра повстала з могили і оселилась у твоїй свідомості. Підозрюю, це її Алексі кохає, а на тебе йому начхати.
– Ти намагаєшся налаштувати мене проти мене ж самої.
– Аллах може врятувати тебе і злити з іншим єством, яке час від часу захоплює твою свідомість. Якщо не опиратимешся, іслам допоможе тобі віднайти своє справжнє я. Та для цього ти маєш виконувати мої вказівки. Запам’ятай: це для твого ж добра.
– Гаразд. Я робитиму все, що ти скажеш.
Біля віконечка каси Рейвен стояла одразу ж за нею.
– Два квитки у двомісне купе до Фесалонік, а звідти – до Пітіона.
– З якою метою їдете до турецького кордону? – поцікавився касир.
– На екскурсію до Стамбула.
– У Греції купа цікавих місць для екскурсій.
– Я вже досить надивилася в Греції. Наші квитки, будь ласка.
На його обличчі була написана неприхована зневага.
– Експрес «Філіа-Достлук» відходить через десять хвилин.
Рейвен відсахнулася.
– Навіщо нам до Туреччини?
– У Туреччині тільки проїздом, а їдемо ми до Іраку.
– Це ж цілу вічність їхати. Чому ми не летимо літаком?
– Рейвен, ти ж чудово знаєш, що Нікі боїться літати.
– А мені висота цілком нормальна.
– Хай там як, а летіти стало дуже проблематично, тепер пасажирів ретельно обшукують. Увесь час, поки ми їхатимемо, ти зможеш роздивлятися краєвиди, а ще ми з тобою познайомимося ближче.
Вони сіли у потяг. Їхнє купе було останнім перед вагоном-рестораном, і там було значно комфортніше, ніж у плацкарті, яким вона їхала з Багдада до Афін.
– Вмощуйся, Рейвен. Я маю прочитати полуденну молитву, салят аль-зухр.
Перед молитвою вона омилася над умивальником у купе. Потяг прямував на північ, тож вона повернулася праворуч, у напрямку кібли.
– Чому ти розвернулася в той бік?
– У тому боці священна мечеть у Мецці. Всі мусульмани моляться, повернувшись обличчям до неї.
– Я гадала, ти мусиш молитися на килимку.
– Коли людина в дорозі, можна зробити виняток.
Фатіма побачила, що Рейвен пильно на неї дивиться.
– А можна мені дізнатися, що це за молитви?
– Розділи з Корану, називаються «сури».
– І їх може читати будь-хто?
– Тільки ті, хто прийняв іслам і промовив шахаду, тобто визнання істинної віри. А тебе це зацікавило?
– Не знаю. Мені треба дізнатися про це більше.
– Коли прибудемо на місце, я вчитиму тебе.
Їй сподобалося, що Рейвен під час молитви принишкла. Якщо вона зуміє навернути цю піддатливу дівчину до ісламу, це буде справжній подарунок небес. Білява, блакитноока джихадистка дуже пригодилася б МЕХ у майбутній війні із Заходом. Та спершу потрібно зайнятися роздвоєнням особистості. Рейвен чи Нікі? Розділяй і володарюй.
– Ісламська релігія поширена по всьому Близькому Cході, та невдовзі ми завоюємо увесь світ.
– Але хіба мусульмани не ставляться до жінок, як до худоби? Обличчя потрібно закривати буркою і все таке?
– У Ашрафі ти побачиш, що ми – не такі. Ми – мусульмани, але боремося проти муллів та їхніх середньовічних вірувань у закони шаріату. У нас надзвичайно поважають жінок. Хоч ми й шиїти, та об’єдналися з іракцями-сунітами у війні проти Ірану. Ми дуже гнучкі.