– То чоловіки у вас не тільки кравцями працюють, а й служать вам замість блазнів, – зауважила Рейвен. – У старих шоу-пародіях на темношкірих комедіанти гримувалися так, щоб розсмішити публіку, але тепер ми в Америці знаємо, що це прояв расизму.
– Ти про нас поганої думки. Хаджі Фіруз – стародавній символічний персонаж, який весело сповіщає, що зима минула і прийшла весна.
З-за рогу долинули радісні крики і брязкіт казанів. З’явилася галаслива процесія ряджених з опудалами аятоли Хомейні, шаха Пехлеві та дядька Сема в руках. Потім фігури підпалили.
Двоє в масках, відокремившись від веселої юрби, підбігли до Рейвен, зірвали з неї карнавальний костюм і теж підпалили. Дівчина зомліла.
Фатіма присіла поряд і накинула на неї біле простирадло. Потім зробила знак двом рядженим віднести Рейвен назад до житлових корпусів. Невже вона прорахувалась і зайшла надто далеко? Чи діяла надто швидко? Ні, вона просто не має права схибити. Треба й далі дотримуватися власного плану.
– Послухай, Рейвен, я забрала вогонь, тож ти в безпеці, – прошепотіла Фатіма в саме вухо дівчини. – А тепер повтори: Фатіма врятувала мене від вогню.
З горла Рейвен вирвалося булькання, а потім:
– Фатіма врятувала мене від вогню.
– Чудово. А зараз ти заснеш, та все одно чутимеш мій голос. Повтори: я чутиму голос Фатіми.
– Я чутиму голос Фатіми.
– Я повністю довіряю Фатімі.
Дівчина повторила слова тричі, неначе мантру, а тоді Фатіма промовила:
– Ти пам’ятаєш текст, який цитувала Ясону Тедеску. Повтори його мені.
Жодної відповіді.
– Ти повинна його повторити.
Тиша.
Фатіма відкинулася на спинку стільця. У неї в запасі є ще одна, остання тактика: відвести Рейвен на вершечок мінарету. Спровокувати в Нікі напад акрофобії і таким чином розбити постгіпнотичний блок. Якщо страх висоти не спрацює, щоб зберегти обличчя, можна вдати, що дівчина просто впала додолу і розбилася на смерть.
РОЗДІЛ 33
Афіни
Дуґан наказав собі зібратися, щоб нетерпіння не заважало йому зосередитись. Цю кляту загадку треба розгадувати поступово, рядок за рядком, образ за образом.
– Гаразд, – обернувся він до Тії, – є якісь ідеї? Ще раз погляньмо на четвертий рядок.
– Може, тут мається на увазі смертна кара? – припустила Тія. – Де у вас в Америці страчують убивць?
– Камери смертників існують у багатьох штатах.
– А як щодо способів?
– Найпоширеніші – електричний стілець і укол, та інколи практикують і повішення або розстріл, але це рідко.
– Щось я не уявляю, щоб якесь із місць виконання смертної кари стало нашим об’єктом, – сказала Тія. – Квітка з п’ятьма пелюстками. Може, це якийсь сад, оброблений гербіцидами?
– Тобто наші мішені – квіти? – засумнівався Дуґан. – Троянди? Фіалки? Хризантеми? По-моєму, це вже якось надто вигадливо.
– Мені теж так здається, – Дуґан знову взяв аркуш у руки і придивився.
– Стривай, поглянь ще раз на цей рядок.
Тія прочитала:
– Помічаєш щось незвичне в написанні?
– Так. У деяких словах є великі літери, хоч за правописом їх там аж ніяк не повинно бути. Якщо скласти їх докупи, то виходить ЛЕРО. А далі елементарно: якщо прочитати літери спереду назад, то ми отримаємо ОРЕЛ.
– Який, караючи, клював печінку Прометеєві.
– Орел… орел… О Боже, – очі Тії розширилися. – Стривай-но, хіба на гербі вашої столиці не намальований орел?
– Так, але не треба сильно радіти. Спочатку ми маємо визначити, що саме у Вашингтоні, – охолодив її запал Дуґан. – Об’єктом може стати що завгодно: Капітолій? Білий дім? Верховний суд?
– Квітка з п’ятьма пелюстками, – міркувала Тія. – А хіба Пентагон збудований не у формі п’ятикутника?
Дуґан стукнув кулаком по хисткому столу.
– Одинадцятого вересня вони зруйнували лише частину п’ятикутника, а тепер націлилися на нього знову.
Дуґан спробував вгамувати збудження.
– Отже, Нью-Йоркська біржа і Пентагон. Перш ніж вітати себе з перемогою, треба ще розшифрувати перші два рядки.
На вежі, звіяній вітрами, богиня без лиця майбутнє стереже,
Збираючи врожай кривавий, заколе всіх ненависті ножем.
– Це ти у нас досліджувала міфологію, яка богиня не має обличчя?
– Ніколи не чула про таку ні у грецькій, ні в римській міфології.