– У Греції сотні статуй з потрощеними обличчями, багато з них без носів.
– Гаразд, облишимо питання, що це за богиня. Де вона розташована?
– Вона стереже майбутнє. Віщунки, а спершу це були молоді незаймані дівчата, що пов’язувалися з певним богом, пророкували майбутнє у формі туманних загадок, сповнених метафорами. Пізніше жрицями оракула ставали і старші жінки, та, віддаючи данину традиції, вони теж переодягалися в юних дів.
Це пояснює, чому Салінас виряджалася, як студентка. Пальці Дуґана потяглися до чола.
– Одним з найвідоміших оракулів був храм Аполлона в Дельфах.
– Дельфи… Дельфи… В Огайо є Дельфи, але це маленьке містечко, зовсім не до порівняння з іншими двома.
Тія втупилася в аркуш.
– Так, це має бути якесь велике місто.
– Щось мені цей образ кривавого ножа нагадує віршик, який ми вчили в школі, – сказав Дуґан.– «І гордовитий з бойні м’ясник, майстер знарядь, постачальник пшениці…» Щось… щось у цьому… «Місто широких плечей». Звіяна вітрами вежа. Стоп, рядок про м’ясника – це з вірша Карла Сендберга «Чикаго», воно ж – місто вітрів.
– Є! Нью-Йорк, Вашингтон, Чикаго.
– Пентагон і фондову біржу ми вирахували, але не знаємо об’єкта в Чикаго, – підсумував Дуґан.
– І що ти збираєшся робити?
– Зателефоную Харону, нехай передасть цю інформацію міністерству внутрішньої безпеки. Потрібно посилити охорону Пентагону та біржі і оголосити червоний рівень загрози в Чикаго.
Дуґан набрав номер на своєму захищеному мобільному, тримаючи напоготові криптоключ. Нічого. Набрав ще раз. Знову глухо. Прокляття, коли зв’язувався з Хароном раніше, ніколи не виникало проблем.
Виходити на зв’язок безпосередньо з Нью-Йорком було б ризиковано. Йому сказали, що телефонувати Кимвал можна лише в разі крайньої необхідності. Що ж, це саме той випадок. Не додзвонившись до Харона на Кіпр, він залишається сам, викинутий за борт. Дуґан набрав буквенно-цифровий код зашифрованого зв’язку з Нью-Йорком.
Минула, здавалося, ціла вічність, доки на тому кінці зняли слухавку. Дуґан вставив криптоключ і, судячи з клацання, зрозумів, що другий абонент зробив те ж саме.
– Чому ви сюди телефонуєте? – прошепотів голос Елізабет Херік.
– Форс-мажорні обставини, Кимвал. У мене термінове повідомлення для міністерства внутрішньої безпеки, але я не можу зв’язатися з куратором Шатерника.
– Ми щойно отримали повідомлення із ЦРУ, – промовила Кимвал. – Харона вбили на Кіпрі два дні тому.
– О Господи! Знаєте, хто це зробив?
– «Сімнадцяте листопада», тому стережіться. І не телефонуйте сюди більше. Ви припинили своє існування.
Зв’язок обірвався.
Дуґан спробував ще раз. Безрезультатно.
Тія не зводила з нього очей.
– Ти блідий, як смерть. Що трапилося?
Дуґан хитнув головою.
– ФБР обірвало зі мною всі зв’язки. Тепер я агент без країни. І що, в біса, мені робити?
РОЗДІЛ 34
Ашраф
Фатіма люто блимнула очима на Рейвен, яка продовжувала хропіти, не реагуючи на заклик муедзина до ранкової молитви. Грубо потермосила дівчину.
– Прокидайся, настав час тобі приймати іслам.
– Що ти таке кажеш?
– У Корані провіщено, що тобі судилося спасіння, Рейвен.
– Звідки ти знаєш?
– Про це сказано в п’ятій сурі священного Корану, відкритій пророку в Медіні, вона називається «Трапеза». У ній розповідається про синів Адама. Аллах прийняв жертву від Авеля, але не прийняв від Каїна. Тоді Каїн убив свого брата. У сурі сказано, що Аллах послав ворона розгрібати землю, щоб показати Каїну, як поховати мертве тіло брата. І сказав Каїн: «Горе мені! Не в змозі я, мов ворон цей, поховати мертве тіло брата мого!» І опинився він серед сповнених каяття.
– То у Корані моє ім’я згадується аж двічі?
– От бачиш, тобі на роду було написано стати мусульманкою.
– Але я християнка.
Учителі в медресе такий аргумент передбачили.
– Мусульмани визнають Авраама та Ісуса як пророків, та останнім пророком є Мухаммед, мир йому і благословення. Тому, прийнявши іслам, ти не відрікаєшся від своєї віри, а всього лише підіймаєшся на вищу сходинку.
– І що вимагається від мусульманина?
– Молитися п’ять разів на день.
– Ти вже казала. Це дуже багато.
– Цей час того вартий, бо готує тебе до зустрічі з Аллахом на небесах.
– Мені треба подумати.
– Про що тут думати? Іслам все більше поширюється. Ми – одна велика всесвітня община, умма. Я знаю, що ти завжди боялася самотності. Прийми іслам, стань частиною умми, і ти вже ніколи не будеш сама.
– Не знаю…
– Час спливає. Вирішуй, що тобі краще: прийняти нашу віру чи до кінця своїх днів жити в самотності.