– Кріт!
Генералка піднесла руку, закликаючи до тиші.
– Дайте полковникові Омару пояснити, чому він тут, – вона кивнула йому. – Полковнику…
Він підвівся і зустрівся з їхніми суворими поглядами.
– Я не почну з вибачення за те, що шпигун. Як мусульманки, ви всі знаєте зі Старого Заповіту, що Бог відправив Халева шпигувати за Ханаанською землею. Шпигуни служили в армії, відколи взагалі йдуть війни. Мені віддали наказ проникнути в МЕХ і звітувати про вашу діяльність.
Підполковниця Шахаді вишкірилася до нього.
– Ти кажеш, що тебе як мусульманина відправив шпигувати за нами єврейський Бог, як було сказано в П’ятикнижжі?
– Ні, як сказали в Пентагоні.
– Не думаю, що нам варто мати зв’язки з американською армією.
– Не таємниця, – сказав він, – що США збираються завдати запобіжний удар по Іраку. Президент Буш дав Пентагону дозвіл розглянути різні варіанти, які можна запустити після початку військових дій. Начальники штабів передбачають неминучий конфлікт з Іраном і його маріонеткою «Хезболлою» в Лівані.
Майорка Алея вигукнула:
– І як це впливає на нас?
– Хоч ви всі знаєте, що Держдепартамент вважає «Моджахедін-е Халк» терористичною організацією, Пентагон зараз дотримується протилежної думки. Їхні стратеги підтверджують, що ви брали участь в Іранській революції та вчинили напад на американське посольство. Ви боролися за світський марксистський Іран. Але вони також знають, що ви воюєте з аятолою, який зрадив вашу ідею, створивши фашистський теократичний Іран.
Холодна тиша.
– Тепер вони, як і багато сенаторів, – продовжив він, – тиснуть на Держдеп, щоб «Моджахедін-е Халк» вилучили зі списку терористичних організацій, якщо – і це важливе «якщо» – МЕХ погодиться підтримати Америку в потенційній війні з Іраном.
Майорка Алея запитала:
– Підтримати яким чином?
– Наразі деякі конгресмени чітко вирішили для себе, підтримують вони плани Держдепу і Пентагону чи ні. Але ми маємо розвіддані від ізраїльського «Моссаду» про те, що Іран і Сирія вже підтримують «Хезболлу» грошима і зброєю, щоб контролювати Ліван.
– Це ми вже чули, полковнику, – зупинила його Алея. – Вам що треба?
– Начальники штабів передбачають зіткнення між Ізраїлем і маріонеткою Ірану «Хезболлою». Якщо ви присягнетеся приєднатися в боротьбі проти вартових Ісламської революції аятоли, Пентагон зможе змусити Держдеп змінити свою думку.
Усі, крім Саміри, обурено загуділи.
– І чого ж Пентагон очікує від нас?
– У випадку можливих авіаударів Ізраїлю по ядерних сховищах Ірану від вашої армії вимагатиметься очолити другий фронт проти Тегерана.
Генералка запитала:
– Полковнику Омаре, який жест доброї волі Америка очікує з нашого боку?
– Я знаю, що Саддам сховав багато зброї масового знищення в Ашрафському тунелі на кордоні між Іраком та Іраном. Я також знаю про ваш альянс із «Сімнадцятим листопада» в операції «Зуби дракона». Як доказ доброї волі ми просимо розірвати цей союз. Як наслідок, Ашраф не постраждає від авіаудару.
Майорка Алея підвелась і звернулася до інших:
– Цей шпигун просить нас перейти на інший бік. Він думає, що МЕХ, як флюгер, крутиться під політичними вітрами?
Підполковниця Шахаді похитала головою.
– Ми зараз у пастці між Іраком та Іраном. Я вважаю, що ми повинні серйозно обдумати пропозицію полковника Омара і відмежувати себе від терористичної операції «Сімнадцятого листопада». Згадайте, як троянців знищили, коли вони проігнорували застереження про дерев’яного коня. Провидець Лаокоон казав їм: «Що б там не було, завжди варто остерігатися греків з їхніми подарунками».
Йому сподобалося висловлювання підполковниці, проте інші офіцерки одразу почали сперечатися. Генералка піднесла руку, закликаючи до тиші.
– Майорко Фатімо, поясніть свою позицію.
Омар дивився, як Фатіма повільно обводить очима всіх офіцерок за столом, а тоді зупиняє свій погляд на ньому.
– Може бути надто пізно.
– Ви про що? – запитав він.
– Сибірка вже в дорозі до «Сімнадцятого листопада» в Америці.
Непорушне обличчя генералки розпливлося в гримасі.
– Ви мали б мене повідомити перед тим, як виконувати цю домовленість.
– Це ви мене поставили керівницею, генералко. Я погоджуюся з позиціями підполковниці Шахаді та майорки Алеї. Нам не варто укладати жодних угод з американською армією.
– Фатімо, я наказувала тобі вжити всіх можливих заходів, щоб сибірка не потрапила до рук Алексі Кости.
– А що, як уже запізно?
– Ми впораємося з цією ситуацією, якщо вона виникне.
– Ми знаємо, що повідомлення Тедеску відкрило, які міста будуть атаковані, – наполягала Фатіма. – Я впевнена, що Тедеску спробував убити Рейвен Слейд, бо вона запам’ятала його пророцтва. Йому не вдалося, і помер він сам. Лише дівчина знає решту повідомлення.