– Ти про що?
Кайл спробував пояснити.
– У фройдистському психоаналізі пацієнт описує вільні асоціації. В юнгіанському аналітичному аналізі часто бере участь і психіатр, особливо для того, щоб уточнити зв’язки з універсальними образами.
– Приємно чути, що я не мушу робити все сама. Усю ніч цим переймалася.
– Хочеш подивитися кілька слайдів?
– Порно?
– Я збираю зображення архітектури, скульптури і картин. Хобі таке.
– Гаразд, якщо це тебе заводить.
Він вимкнув світло і опустив жалюзі.
– Ага! То ти юнгіанський секс-психіатр.
Кайл опустив стінову панель і ввімкнув проектор слайдів.
– Ні, я юнгіанський аналітик. Ми дослідимо сни і торкнемося твого несвідомого, але тоді підемо глибше, зануримося під особисте несвідоме, щоб знайти коріння колективного несвідомого.
– Коріння, як в едемському саду?
– Це образ зі Старого Заповіту, але ми вважаємо священні сади архетипами.
– Що таке архетипи?
– Образи й дії, які глибоко вкорінені в людський розум і повторюються в різних культурах протягом століть.
– Ну, то який священний сад у тебе?
– Висячі сади у Вавилоні, японський кам’яний сад Каресансуй, буддистські сади насолод Вігара, індійські Ідеальні сади, що згадуються в сутрах.
– Камасутра? Я гортала ту індійську книгу сексу в татовій особистій бібліотеці. Спробуємо різні пози?
Йому потрібно відвести її від сексуальних алюзій.
– Зосередьмося на архетипах, які стосуються тебе.
– Маєш приклади трагічного кохання? Як у нас із Алексі?
– Архетип нещасних закоханих сягає далі, ніж Ромео з Джульєттою, далі, ніж Тристан з Ізольдою, далі, ніж Пірам і Тісба. Аж до Плутаного лісу біля гори Фудзі, де давні японські нещасні закохані вчиняли синдзю.
– Правильно. Ми з Алексі – нещасні закохані. А синдзю – це подвійне самогубство?
– Так, Рейвен, але мусиш розуміти, що поки ти була заручницею, Алексі використав контроль розуму, щоб налаштувати тебе проти власної країни. «Моджахедін-е Халк» зробили те саме, навертаючи тебе в іслам. Для тебе це могло означати бажання стати мученицею.
– Погоджуюся стосовно МЕХ, але не стосовно Алексі. Він відкрив мені очі на те, як усе насправді.
– Слід розрізняти реальність і пропаганду.
– Ти маніпулюєш мною.
– Слухай, я сам на таке не зголошувався. Суд наказав мені, бо ти заявила, що ні з ким іншим не співпрацюватимеш.
– Ти не станеш проти мене?
– Ні, але я мушу вдатися до крайнього методу лікування, який називається «швидка імплозивна терапія». Я хочу, щоб ти не зводила погляд з екрану, поки я показуватиму різні картинки.
– Добре.
Кайл швидко перемикав слайди. Спочатку давні грецькі місця: Храм Аполлона в Дельфах. Амфітеатр Діоніса. Форум.
Жодної реакції. Біблійні зображення: «Створення Адама» зі Сикстинської капели Мікеланджело. «Одежа Йосипа» зі Цфатівської Біблії. Нічого. Проте коли перемкнув на «Мойсея біля неопалимої купини», Рейвен закричала.
– Ні, вогонь!
Тоді Кайл згадав її реакцію на пікнік поблизу мотелю. Він перемкнув на «Палаючих вершників» з Одкровення. Рейвен відвернулася.
– Дивись.
– Я не можу!
– Уяви, що ти дивишся на полум’я.
– Припини.
– Уяви, що вогонь обпалює тобі спідницю, але тебе не пече.
– Господи…
Він перемкнув на слайд з картиною Тернера «Шедрах, Мешаг і Аведнего у вогняній печі».
– Уяви, що ти, як вони, охоплена полум’ям.
– Мене зараз знудить.
– Не знудить. Це лише зображення. Якщо знову й знову дивитимешся, вони перестануть тебе турбувати.
– Чому ти мучиш мене?
– Щоб врятувати від дечого гіршого за тортури.
– Досить! Зупинися!
Він вимкнув проектор і підняв жалюзі на одному вікні.
– Що відбувалося в тебе в голові?
– Не пам’ятаю.
– Спробуймо побудувати ланцюги вільних асоціацій з вогнем.
– Ні.
– Відомі образи з Біблії. «І Господь послав на Содом та Гоморру дощ із сірки й огню…»
– Пригадую проповідь нашого священика, – сказала вона. – Дружина Лота обернулася й глянула на пожежу в місті. І Бог перетворив її на соляний стовп.
– Це тебе й лякає у вогні?
– Я не хочу перетворюватися, як вона. Досить сипати мені сіль на розум.
– Продовжимо.
– Ніяких більше картинок запалених кущів чи вогняних вершників чи якоїсь іншої горючої чортівні!
– Підемо далі. Я хочу, щоб ти візуалізувала зображення вогню. Спробуй побачити полум’я у себе в голові.
– І як ти, чорт забирай, собі уявляєш, що я це зроблю?
Кайл поміркував над цим.
– Ти коли-небудь допомагала собі заснути, рахуючи овечок?
– Звичайно.
– Заплющ очі так, ніби готова заснути. Тоді уяви, що кожна овечка в роті тримає факел. Рахуй їх.