Доярка Христя хоч і не з роботів, а з живих людей, проте чи вгадала, чи по індикаторах робота Васі прочитала всі його думки, й питає:
– І навіщо ото в п’ять нулів, га? І в зарубіжні моделі оптимізації розподілу капітальних вкладів? І в усі критерії якості параметричного простору змінних?
– Якби не боліло, то не лаявся б, – зізнався робот Вася. – Так на душі, наче між десятим і одинадцятим блоками замкнувся контакт.
– Контакт замкнувся між блоками! – передражнила доярка. – Ото не вчащай до буфетниці Насті!
– Золотенька моя, повір, що не брешу! –по-людському скаржився робот Вася. – Болить! І ретикулярне ядро, де формуються команди, болить... І прилад, де дискретизується час, де відбувається координація й автокореляція... Й з ефекторною послідовністю щось не те...
– Скрипливе дерево два віки живе, а здорове й одного не виживе, – пожартувала Христя, проте й посмутніла, бо втямила, що робот Вася не бреше, що й справді болить, що й справді не ходив до буфетниці. – Ну, якщо в тебе з координацією й автокореляцією щось не так, то чом би й до лікаря не піти?
– Чого мені вештатись по лікарях, я – робот! – гордо сказав робот Вася. І, ступивши крок по фермі, застогнав і рукою за груди вхопився. – А щоб скрутились усі вектори критеріїв і глобальна ціль, щоб побила морока усю сукупність функцій і потік керівної інформації, а щоб світ не світив і сонце праведне не сходило для максимальних ефектів при мінімальних затратах!
– Гі на тя, як ти лаєшся! – захоплено сказала доярка Христя Борозенна. – А від лайок хіба менше кольок у грудях коле? До лікаря гайда, треба лікуватись, бо хто робитиме на фермі, поки Хома Хомович не вернувся з Америки?
– Зроду не шукав собі дубового хреста по лікарнях! – гордо сказав робот Вася, а що біль не минав, то вилаявся знову: – А щоб колом стали логістична крива й середній потік інформації!
Обережненько, співчутливо охаючи та зітхаючи, завела доярка Христя Борозенна скаліченого робота Васю до червоного кутка на фермі й тут допомогла йому вкластись на старенькому пошарпаному дивані. Принесла свіжоздоєного молока в склянці, щоб робот Вася закропився, проте від молока недужий відмовився, стогнав голосно:
– Фотоелементи мої ниють, якісь негаразди з нейроноподібною сіткою...
Кожен із яблунівських колгоспників, глянувши на робота Васю, відразу втямив би, що він уже не здатен так, як раніше, перебирати різні варіанти рішень у пошуках оптимального, що йому вже не до снаги одночасна переробка інформації по багатьох і різних каналах, щоб прийняти паралельні рішення. Та й, з усього видать, порушились хімотронні зв’язки, які вже не забезпечують комунікативних стосунків між ділянками мозку.
Хто тільки того дня трапився на фермі, неодмінно приходив подивитись на хворого робота Васю, що лежав у червоному кутку. Звісно, бо дивина дивна, бо де ще коли вдасться побачити хворого робота! Вони, як правило, безвідмовні, дужі, при здоров’ї, їм не загрожують ні радикуліти, ні цироз печінки, ні тиф, ні туберкульоз, ні гонконгський грип. А тому-то роботам не потрібне медичне обслуговування, їм не виплачується грошова допомога по листках непрацездатності. В санаторії вони не їздять десь там у Крим чи на Кавказ, щоб підлатати нерви або серце.
З уст в уста переказували, що посковзнувся робот Вася на рівному місці. Й треба ж: досі не спотикався, а тут спіткнувся. В яблунівську лікарню йти не хоче і в районну поліклініку їхати також не бажає, бо що там йому поможе, терапевт чи ортопед, хірург чи невропатолог. Розказували колгоспники, що лежить робот на дивані, стогне й лається крізь зуби у якісь там критерії ефективності, у фактори й функціональні перетворення факторів!
Зайшов подивитись на робота Васю й зоотехнік Невечеря. Зоотехнік і є зоотехнік, він на худобі знається, а не на людях, але ж робот Вася не людина, то чом не поглянути? Лице в робота Васі позеленіло, індикатори тьмяно світились. «Еге ж, – подумав зоотехнік Невечеря, – та в нього барахлять не тільки оптичні датчики, а й дальномір, а й система контактних датчиків. Це ж він уже не зможе знаходити свої координати в просторі. Так гепнувся, що й сам до пуття не відає за свої запаси енергії, за температуру двигунів та за стан ліній зв’язку... Слабує й інформаційний зв’язок робота Васі з довколишнім середовищем, себто з колгоспом «Барвінок».
– А щоб несвітський сором побив оптимальні параметри структури, – бубонів робот Вася, бо йому й пам’ять відбило. – Паралелепіпеди... дискретний характер... цільові функції... єдині критерії... сто факторіал... тисяча елементів... синус, косинус, логарифм...