Хай ця стаття ляже до шкатулки курйозів, які супроводжують Хому не тільки вдома, а й за океаном...
Є речі важливіші. А важливіші речі полягали в тому, що створений у Великому Вербчому чи в Сухолужжі комітет по націоналізації Хоми як у воду дивився!
Повідомлення про цю подію спершу появилось у щоденній газеті «Ройял газетт», що виходить на Бермудських островах (в районі знаменитого «бермудського трикутника»!), а потім передруковане всіма іншими газетами світу, зокрема і районкою. У повідомленні йшлось про те, що в «кадилак», у якому їхав старший куди пошлють, підкладено бомбу. Бомба вибухнула тоді, коли Хома вже подався з машини до готелю. «Кадилак» розтрощено вщент. При цьому загинув один поліцейський і троє агентів ФБР, що не спускали своїх пильних очей із позиченого чоловіка. В редакціях кількох газет прозвучав телефонний дзвінок. Анонім сказав, що відповідальність за замах на Хому бере на себе лівоекстремістська організація «Ліга захисту євреїв».
Як бачимо, через чистісіньку випадковість усе обійшлось благополучно для грибка маслючка. А що наклали головами поліцейський і три агенти – така в них робота, отож такий і хліб. А хліб – усьому голова, що й знову доказано екстремістським замахом на Хому, коли «лицарі плаща й кинджала» позбулися своїх голів.
РОЗДІЛ П'ЯТДЕСЯТ ДЕВ’ЯТИЙ,
Дійшли до Яблунівки чутки про те, що Хому запрошували взяти участь у позачерговій сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку, навіть просили головувати на одному з засідань. Старший куди пошлють із притаманною йому, як і майже кожному яблунівцю, скромністю відмовився. Хоча, звичайно, на його місці будь-хто інший скористувався б такою нагодою. Авжеж, чому б не покрасуватись і повеличатися серед такої компанії, як Генеральний секретар ООН, голова Ради Безпеки, голова Міжнародного суду, прем’єр-міністри, міністри закордонних справ, керівники делегацій усіх країн, посли та інша високопоставлена публіка. Та й невідомо, коли ще вдасться поїхати до Америки – якщо робота на тваринницькій фермі відпустить, то, дивись, рідна жінка Мартоха закомизиться й накладе рішуче вето.
Але Хома все-таки відмовився головувати на сесії Генеральної Асамблеї ООН, пославшись на клопоти, яких у нього набралось перед поверненням додому. Мовляв, і гостинців треба купити як багатостраждальній Мартосі, так і названому синочку Хомку Хомовичу, та й іншим односельцям: тому хустку чи портсигар, а комусь і відріз джинсовий на плаття чи, може, один-другий кульок цукерків і пряників. Значить, не став водити дружби з дипломатами найвищого рангу, проте не міг не скористатись такою авторитетною трибуною, як трибуна ООН. А тому-то надіслав на ім’я Генерального секретаря листа. Цей лист умістили на перших сторінках усі газети світу.
В своєму листі грибок маслючок гнівно викривав і нещадно таврував, палко засуджував і справедливо бичував, показував перед усім світом і натхненно закликав.
Гнівно викривав убоге життя бідноти в країнах капіталу. Він своїми очима побачив, що бідному не було гаразду й не буде, що бідному ніхто не подарує, що на нього всюди капле. Потребам бідноти кінця не видно, а в них нема в що й тріски збирати, що в них навіть у постолах гречка родить, що в них сорока у ворони бажає оборони. І це – в найбагатшій країні світу, яка щороку на військові видатки фінансує понад двісті мільярдів доларів!
Грибок маслючок нещадно таврував мілітаристську політику імперіалізму. Коли ото «союзник» навіть свого «союзника» заганяє на слизьке, з гряззю змішує, кричить не своїм голосом. За «доктриною Монро» хіба не душились революції на Кубі, в Панамі, Санто-Домінго, Нікарагуа й Гаїті? І тепер їхня політика – це загилити у потилицю й нагріти потилицю, потиличниками нагодувати і почубеньків дати. Тому-то діють і вдосконалюються всілякі свинарські комплекси, які готують гарматне м’ясо з густим фашистським душком для боротьби з національно-визвольними рухами.