Грибок маслючок гнівно засуджував політику расової дискримінації й політику геноциду, до якої вдаються верховоди США та Ізраїлю, ПАР і Намібії, Чілі і Парагваю. Він говорив про той суд сквапливий, що ніколи не буває справедливий, про ту силу, що не знає закону, про ті одні руки, що права пишуть і їх же мажуть. Дожились до такої справедливості, що навіть мислі позивають до суду! Такі звичаї панують у суспільстві, в якому золота швайка мур пробиває, де золото-срібло губу затикає, де золотий обушок скрізь двері відчиняє.
Грибок маслючок справедливо бичував «дипломатію шакала», коли гвинтівка і долар стають рушіями військових авантюр і експансії. Без підпалу й дрова не горять, то хіба не палили «доктриною Трумена»? Військово-промисловий комплекс – це хижий вовк, який про вовче думає, який мекає вівцею, поки не набреде на вівцю, якого хоч і запряжеш у плуг, а він дивитиметься у луг. Гегемонізм і експорт контрреволюції – ось його політика, та віділлються вовкові коров’ячі слізки, поб’ють вовка і баранії сльози, понесуть вовка так, як він козу носив!
На закінчення свого відкритого листа на ім’я Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй грибок маслючок висловлював тверду впевненість, що з расовою дискримінацією та геноцидом буде покінчено, бо такий невмолимий хід історії: співатиме півень чи ні, а день буде. Й запанує на землі справедливість і добро, без якого і лихо не родить, настане час, коли добре з добрим і біля стовпа постоять, засвітить зоря, коли добрі вмиратимуть, а діла їхні житимуть.
Та й запрошував Хома всіх приїжджати до Яблунівки. Авжеж, нехай приїде до колгоспу «Барвінок» і Генеральний секретар ООН, і прем’єр-міністри, що позбираються на найближчу сесію, й голова Ради Безпеки, й голова Міжнародного суду, й міністри іноземних справ, і постійні представники при ООН. Тобто – всі! Хай приїжджають, походять по селу, завітають на ферми і поля, посидять за обідніми столами в колгоспників. І, звісно, Мартоха також приготується, наварить та насмалить, напече та насмажить, і Хома виставить для гостей одну-другу пляшку «скаженівки». Є чим Яблунівці похвалитись – і надоями, й урожаями. А Будинок культури який! І пісень хай послухають, як дівчата співають у художній самодіяльності, і танцюристів подивляться, і спортивні змагання. Вільно ходити по всій Яблунівці скрізь, навіть якщо голова Міжнародного суду запрагне навідатись до пройдисвітки і спекулянтки Одарки Дармограїхи – будь ласка! Може, хтось захоче позичитись на тиждень чи місяць – будь ласка! Зокрема, й на такому факті можна пересвідчитись, що порушень прав людини в Яблунівці нема: хочеш – позичайся, хочеш – ні!
Лист Хоми закінчувався вираженням світлої віри в те, що в несправедливому капіталістичному суспільстві не за горами той час, коли правда вийде наверх, як слива з води, що буржуазні політики на краденій кобилі далеко не заїдуть, що майбутнє за тими, хто зараз гірко заробляє, та солодко з’їдає!
РОЗДІЛ ШІСТДЕСЯТИЙ,
Лист грибка маслючка до Генерального секретаря ООН знайшов одразу схвалення та підтримку не тільки в усьому світі, а й у Яблунівці. Загальні колгоспні збори для обговорення листа і вираження підтримки не скликали, проте багато розмов точилось на фермах і полях, у колгоспній конторі, у кожній хаті. Авжеж, у нас є що показати, є чим похвалитись. І, звісно, є чим прийняти гостей, як то мовиться, є хліб і до хліба: всякі там рубці по-українському, верещаки, свиняча поребрина, варенуха та й пиво межигірське, бо якщо радник президента здатен наготувати пива межигірського, то яблунівська самогонниця Вівдя Оберемок тим більше! І потанцюємо для вас, і поспіваємо, коли захочете переконатись і в тому, що права людини в «Барвінку» – це насамперед права і обов’язки колгоспника.
Проте великі сумніви серед яблунівців посіяв знавець міжнародного дипломатичного церемоніалу листоноша Федір Горбатюк. Він сіяв ці сумніви скрізь: чи з поштарською сумкою на садибу заходячи до людей, чи на вулиці, чи в сільській бібліотеці. Листоноша не стомлювався торочити про те, що скрізь найголовніше – субординація, себто старшинство. У «Барвінку» як? Спершу голова колгоспу, потім старший бухгалтер, старший агроном, агроном, зоотехнік, ветеринар, бригадир, ланковий, завфермою, знатна доярка, знатний механізатор і т. д. Так само в ООН строго дотримується порядок старшинства: голова Генеральної Асамблеї, Генеральний секретар ООН, прем’єр-міністр, заступник голови Генеральної Асамблеї в ранзі міністрів іноземних справ або членів кабінетів, голова Ради Безпеки, заступники прем'єр-міністрів або заступники голови Ради Безпеки, міністри іноземних справ і т. д.