— Річ у тім, що ми знайшли кров на савані Густо у зв’язку з оскверненням могили, яке сталося на цвинтарі Вестре минулої ночі. І ДНК-аналіз засвідчив, що то — твоя кров.
Харрі мовчки спостерігав, як Бернтсен акуратно склав фольгу, в якій була жувальна гумка. Тепер Харрі пригадав його краще. Його прозивали Бівіс, по аналогії з персонажем американського мультиплікаційного серіалу. Він був у Бельмана хлопчиком на побігеньках. Дурний, але кмітливий. І небезпечний. Такий собі провінційний телепень, який спаскудився, працюючи в поліції. Колишній Форест Гамп.
— Я й гадки не маю, про що ти кажеш, — відказав Харрі.
— Хто б сумнівався, — зітхнув Бернтсен. — Може, то помилка в реєстрі? Тоді доведеться відвезти тебе до управління поліції і зробити повторний аналіз крові.
— Я шукаю дівчину, — сказав Харрі. — Ірен Ганссен.
— А вона що — похована на цвинтарі Вестре?
— У всякому разі, вони зникла ще літом. Ірен — прийомна сестра Густо.
— Це для мене щось нове. Однак тобі все одно доведеться поїхати зі мною до…
— Ось вона, посередині, — продовжував Харрі. Він видобув з кишені свого піджака родинне фото Ганссенів і подав його Трульсу Бернтсену. — Мені потрібен час. Небагато. Опісля ти зрозумієш, чому мені довелося всім цим займатися. Обіцяю звітуватися протягом сорока восьми годин.
— Сорок вісім годин, — повільно мовив Бернтсен, пильно придивляючись до фото. — Так називався один класний фільм. Там грали Нольте і отой негр, як його — Мак-Мерфі?
— Едді Мерфі.
— Вірно. Він уже не смішний, той Мерфі, а колись був. Дивно, еге ж? Ти маєш дещо, а потім несподівано втрачаєш. Що ти на це скажеш, Холе?
Харрі поглянув на Трульса Бернтсена. «Не такий він уже й телепень, цей тип», — подумав він. Бернтсен підняв фотографію до світла. Зосереджено примружився.
— Ти впізнаєш її?
— Ні, — відказав Бернтсен і, віддаючи фото, завовтузився. Вочевидь, йому було незручно сидіти на отому шматку матерії, який стирчав з його задньої кишені, тому він швидко переклав його до кишені своєї куртки. — Зараз ми проїдемося до управління поліції, де двадцять чотири години будемо тебе допитувати.
Він говорив легким невимушеним тоном. Надто легким і надто невимушеним. А Харрі вже встиг усе добряче обдумати. Беата поставила ДНК-аналіз крові з нігтів Густо на перше місце, і відділ патології ще не встиг видати кінцевий результат. Звідки ж тоді Бернтсен міг знати результат аналізу крові з савана Густо? Окрім того, була ще одна обставина. Бернтсен не зміг перекласти оту матерію з кишені в кишеню достатньо швидко. То була не в’язана шапочка, то була балаклава. Така, яку використали під час убивства Густо.
І слідом за цією думкою мерщій з’явилася наступна: спалювач.
А чи дійсно поліція прибула на місце події першою? А може, першим був прислужник Дубая?
Харрі подумав про гвинтівку за шафою. Але тікати було вже пізно. В коридорі почулися кроки. Йшли двоє. Один з них був такий великий, що дерев’яні дошки застогнали й заскрипіли. Кроки зупинилися біля дверей. Крізь щілину на підлогу номера 301 впали тіні двох пар ніг, розставлених широко й упевнено. Звісно, він би міг подумати, що то прийшли колеги Бернтсена і що то був справжній арешт. Але Харрі чув, як лементували дошки на підлозі. Він здогадався, що цей гігант і був отою величезною постаттю, що гналася за ним крізь Фрогнер-парк.
— Ходімо, — сказав Бернтсен, підводячись і стаючи поперед Харрі. Нарочито невимушено почухав під курткою груди. — Трохи покатаємося, тільки ми удвох.
— Бачу, ми тут не самі, — сказав Харрі. — Тобі підоспіла підмога.
Він кивнув на тіні під дверима. Там з’явилася ще одна тінь. Пряма довгаста тінь. Трульс прослідкував за його поглядом. І тут Харрі побачив його: непідробне отетеріння на обличчі Трульса Бернтсена. А Трульс Бернтсен погано вмів придурюватися. То були не його люди.
— Відійди від дверей, — прошепотів Харрі.
Трульс кинув жувати гумку і поглянув на нього.
Трульс Бернтсен полюбляв носити свій пістолет «Steyr» в кобурі-оперативці, причепленій так, що пістолет лежав пласко у нього на грудях. Тому його було важко помітити, якщо ти стояв з кимось лицем до лиця. Знаючи, що Харрі Холе був досвідченим детективом, який пройшов курс навчання у ФБР в Чикаго і таке інше, Трульс розумів, що той машинально помітить щось випукле у видних місцях. Трульс не був переконаний, що йому неодмінно знадобиться пістолет, але він вжив запобіжних заходів. Якщо Харрі чинитиме опір, то він виведе його з приміщення, непомітно приставивши пістолет до його спини і начепивши на голову балаклаву, щоби ніхто з потенційних свідків не зміг сказати, кого вони бачили з Гоулом перед тим, як він щез з лиця землі. Свій «сааб» Бернтсен припаркував на боковій вулиці; він навіть вуличний ліхтар розбив, щоби ніхто не побачив його номерів. П’ятдесят тисяч євро. Він мав бути обережним і обачливим, неквапливо класти камінь на камінь. Збудувати собі будинок на схилі пагорба Хоєнхалл з видом на їхній будинок. З видом на неї.