— Мені не хочеться псувати вам настрій, але татуювання, які ви вже маєте, зроблені не надто якісно. Лінії нечіткі, чорнило погане. Може, мені їх трохи обновити?
Сергій не відповів. Що цей тип знає про якісну роботу? Лінії нечіткі тому, що тюремному татуювальнику довелося використовувати замість голки загострену гітарну струну, прикріплену до електробритви, а чорнило було виготовлене з розплавленої підошви, змішаної з сечею.
— Рисунок, — сказав Сергій. — І негайно!
— А ви впевнені, що вам потрібен пістолет? Звісно, це ваш вибір, але з власного досвіду я знаю, що людей шокують символи насильства. Просто попереджаю вас.
Цей тип явно не розбирався в татуюваннях російського кримінального світу. Не знав, що кішка означала, що його засудили за крадіжку, а церква з двома куполами означала дві «ходки». Не знав, що сліди опіку на його грудях залишилися від пов’язки з порошкоподібним магнієм, яку він спалив прямо на собі, щоби видалити одне татуювання. То було зображення жіночих геніталій, яким «винагородили» його під час другої ходки члени одної грузинської банди за те, що він начебто був винен їм гроші, програні в карти.
Не знав той татуювальник і того, що пістолет на малюнку, «Макаров», яким була озброєна російська поліція, означав, що він убив поліцейського.
Він не знав нічого, і це було добре, всім буде краще від того, що цей майстер і далі займатиметься метеликами, китайськими символами та барвистими драконами, зображаючи їх на вгодованих тілах норвежців, які гадали, що ці шаблонні татуювання і справді щось означають.
— Ну, тоді почнемо? — спитав татуювальник.
Сергій завагався. Майстер мав рацію, він дійсно поспішав. Але навіщо поспішати? Чому він не може дочекатися, коли полісмен уже буде мертвий? А тому, що коли його спіймають після вбивства і запроторять до норвезької тюрми, де, на відміну від російських, татуювальників немає, він уже не зможе отримати оце бісове татуювання, яке було йому так потрібне.
Але була ще одна відповідь на це запитання:
Може, він робив собі татуювання ще до вбивства тому, що в глибині душі боявся? Так боявся, що не був упевнений, що впорається із завданням? Може, він потребував цього татуювання саме зараз, щоби спалити за собою всі мости, усунути будь-яку можливість відступу, щоби він був змушений те вбивство вчинити? Жоден сибірський урка не зможе жити з брехнею, закарбованою у шкіру, — це ясно як Божий день. А він же радів, що йому випало виконати це завдання, щиро радів, тож звідки у нього оці несвоєчасні тривожні думки?
Він знав звідки.
Продавець наркоти. Хлопець в арсенальській футболці.
Він почав приходити до нього в снах.
— Так, починаймо, — сказав Сергій.
17
— Лікар запевняє, що Олег знову буде на ногах через кілька днів, — сказала Ракель. Тримаючи в руці чашку з кавою, вона прихилилася до холодильника.
— Тоді хлопця доведеться перевезти туди, де його ніхто, абсолютно ніхто, не зможе дістати, — сказав Харрі.
Він стояв біля кухонного вікна й дивився на місто, де авто під час вечірнього часу пік повзли, наче світлячки, головними магістралями.
— Поліція повинна мати такі місця для захисту свідків, — сказала Ракель.
Вона не впала в істерику. І зі смиренним спокоєм сприйняла повідомлення про те, що на Олега напали з ножем. Наче в глибині душі вона цього чекала. Водночас Харрі бачив на її обличчі обурення і гнів. І готовність до боротьби.
— Він має залишатися в тюрмі, але я поговорю з прокурором, щоби Олега перевели, — сказав Ганс Крістіан Сімонсен. Він прибув невдовзі після того, як Ракель зателефонувала йому, і сидів тепер на кухні за столом, а його сорочка змокріла під пахвами від поту.
— Сумніваюся, що вам вдасться обійти офіційні канали, — сказав Харрі.
— Що ви маєте на увазі? — поцікавився повірений.
— А те, що двері до камери були відімкнені, і це означає, що, принаймні, один з тюремних охоронців чи начальства був до цього причетний. Оскільки ж ми не знаємо, хто це такий, то нам слід виходити з того, що це міг бути хто завгодно.