— Речовина, яку ти придбав, є майже ідентичною раннім зразкам віоліну, які ми досліджували. Але хімічний склад зазнав незначних змін. Ну, й оті коричневі цятки.
— Ну?
— Вони не являють собою активний фармацевтичний інгредієнт. То просто шматочки оболонки, яка часто використовується для пігулок, щоби надати їм кращого смаку або щоби пацієнту легше було їх ковтати.
— А можна простежити — хто виробник?
— Теоретично — так. Але я вже перевіряла, і виявилося, що виробники медпрепаратів виготовляють власну оболонку, і це означає, що у всьому світі їх нараховується багато тисяч.
— Значить, тут ми вперед не просунемося?
— З оболонками — навряд чи, — відповіла Беата. — Але на внутрішній частині декотрих фрагментів збереглися рештки самих пігулок. Це — метадон.
Рита принесла каву та пиво. Харрі подякував їй, і вона пішла.
— А я гадав, що метадон — це рідина і її фасують у пляшки.
— Той метадон, який використовують для так званої «медикаментозної» реабілітації наркоманів, дійсно фасують у пляшки. Тому я зателефонувала до шпиталю Святого Олафа. Там здійснюють дослідження опіатів та опіоїдів, і вони сказали мені, що метадон використовується для лікування болів.
— А віолін?
— Сказали, що, можливо, модифікований метадон може використовуватися для виробництва віоліну.
— Це означає лише, що віолін не виробляють просто так, навмання. Але чим цей висновок нам допоможе?
Беата обгорнула долонею келих з пивом.
— Річ у тім, що виробників метадонових пігулок дуже мало. І один з них знаходиться в Осло.
— «АВ»? «Нікомед»?
— Радієвий шпиталь. Вони мають власний дослідницький інститут і вже певний час виробляють пігулки метадону для блокування сильного болю.
— У пацієнтів, хворих на рак.
Беата кивнула. Одною рукою вона піднесла келих до рота, а другою поклала щось на стіл.
— Це — з Радієвого шпиталю?
Беата знову кивнула.
Харрі взяв пігулку. Вона була кругла, маленька, і на її коричневій оболонці виднілася витиснена літера R.
— Знаєш що, Беато?
— Ні.
— Гадаю, що в Норвегії з’явилася іще одна стаття експорту.
— Ти хочеш сказати, що хтось в Норвегії виробляє й експортує віолін? — спитала Ракель. Схрестивши руки, вона стояла, прихилившись до одвірка Олегової кімнати.
— Є, принаймні, два факти, які підтверджують, що цим хтось займається, — відповів Харрі, набираючи на клавіатурі ще одне ім’я з того списку, що його дав йому Торкільдсен. — По-перше, хвилі вже розійшлися за межі Осло. Ніхто в Інтерполі нічого не чув про віолін, допоки він не з’явився в Осло, а на вулицях Швеції та Данії він появився лише недавно. По-друге, ця речовина містить мелені пігулки метадону, котрі, як мені відомо на сто відсотків, виробляються в Норвегії. — Харрі натиснув кнопку «Пошук». — По-третє, в аеропорту «Гардермоен» заарештували пілота з речовиною, яка цілком імовірно могла виявитися віоліном. Але потім ту речовину підмінили.
— Підмінили?
— Це свідчить, що в нашому випадку ми маємо спалювача, вмонтованого в систему. Однак річ у тім, що той пілот вилітав з Норвегії до Бангкока.
Харрі, сидячи за комп’ютером, відчув запах парфумів Ракелі і збагнув, що вона відійшла від порога Олегової кімнати і стала біля нього. Мерехтіння екрана комп’ютера було єдиним світлом у темній кімнаті.
— «Фоксі». Хто це? — Голос Ракелі прозвучав близько біля його вуха.
— Ізабель Скоєн. Міськрада. Одна з тих, кому телефонував Густо. А якщо точніше, вона сама йому телефонувала.
— Футболка донора крові, мабуть, замала для її розміру грудей, еге ж?
— Може, то є частиною обов’язків політика — рекламувати здавання крові.
— А хіба звичайну секретарку міськради можна віднести до категорії політиків?
— Як би там не було, а ця жінка каже, що в неї кров четвертої групи з негативним резусом, а окрім того здавати кров — це просто громадянський обов’язок.
— Дійсно, рідкісна група. Ти саме через це так довго витріщаєшся на її фотку?
Харрі посміхнувся.
— В Інтернеті на неї багато посилань. Вона і кіннозаводчик, і «прибиральниця вулиць».
— Саме їй віддають належне за те, що всі наркобанди опинилися за ґратами.
— Вочевидь, не всі. Цікаво, яка у них з Густо могла бути спільна тема розмови?
— Ну, вона очолює роботу комітету із соціальних послуг у царині боротьби з наркотиками, тому могла використовувати того хлопця для збору загальної інформації.