Остання фраза належала Пань Ханю; більшості присутніх вона сподобалася.
Хтось крикнув: «Командувач тут!». Натовп розступився, щоб дати дорогу.
Ван підняв голову і відчув запаморочення. Світ став чорно-білим у його очах, і єдиною кольоровою плямою була людина, яка щойно з'явилася.
В оточенні молодих охоронців Командувач повстанської організації «Земля — Трисолярис» Є Веньцзє спокійно йшла крізь натовп.
Вона зупинилася в середині порожнього простору, звільненого їй натовпом, підвела кістлявий кулак, і з рішучістю та силою, якої Ван Мяо ніяк не міг від неї очікувати, викрикнула:
— Геть людську тиранію!
Натовп відказав на вітання фразою, виголошеною в унісон усіма присутніми, що, безсумнівно, свідчило про повторення її незліченну кількість разів:
— Світ належить «Трисолярису»!
— Вітаю вас, товариші, — вимовила Є Веньцзє. У її голос повернулися знайомі Ван Мяо ніжність й інтонації. Тепер не залишилося й тіні сумнівів, що це була вона. — Я погано почувалася останнім часом, і ми з вами давно не зустрічалися. Але зараз ситуація критична, я знаю, що ви всі перебуваєте під великим тиском. Тож я тут, щоб із вами переговорити.
— Командуваче, бережіть себе! — промовив хтось у натовпі. У голосі відчувалася щира турбота.
Вона продовжила:
— Перш ніж обговорювати важливі питання, вирішимо раз і назавжди одне непорозуміння. Пань Хань, — вимовила Є Веньцзє. Її очі не намагалися навіть відшукати його в натовпі, вона просто дивилася на присутніх.
— Я тут, Командуваче! — Пань Хань вийшов уперед. Ван Мяо бачив, як під час появи Є Веньцзє спробував загубитися в натовпі. Він хотів здаватися спокійним, але жах, що переповнював його, був очевидний. Командувач не назвала його «товаришем», що безсумнівно було поганою ознакою.
— Ти серйозно порушив обумовлені правила дисципліни для членів Організації, — вимовила Є Веньцзє, навіть не дивлячись у його бік. Її голос залишався спокійним, ніби вона говорила з пустотливою дитиною.
— Командуваче, Організація зіткнулася з кризою, яка ставить під загрозу її існування. Якщо ми не вживатимемо дієвих заходів щодо виявлення і знищення внутрішніх ворогів і дисидентів, ми втратимо все!
Є Веньцзє затримала на Пань Хані ласкавий погляд на кілька секунд. Кожен подих йому вочевидь давався дуже важко.
— Кінцева мета організації «Земля — Трисолярис» і полягає в тому, щоб утратити все. Усе, що в цей момент належить до роду людського, включно з нами.
— Тоді ви повинні симпатизувати адвентистам! Ко-мандуваче, будь ласка, чітко позначте свою належність до цієї фракції, це дуже важливо. Адже так, товариші? Надзвичайно важливо! — кричав Пань Хань і робив закличні жести руками, озираючись навколо. Але натовп мовчав.
— Ставити такі питання не в твоїй компетенції. Ти скоїв серйозний дисциплінарний проступок. Якщо хочеш дати пояснення, то зараз якраз варто це зробити. В іншому разі, ти будеш покараний за свої дії, — повільно, карбуючи кожне слово, промовила Є Веньцзє, немов пояснювала нетямущій дитині.
— Я збирався позбутися Вей Чена, цього математичного генія. Це рішення було ухвалене товаришем Евансом і проголосоване на засіданні одноголосно. Якщо він справді досяг успіху у створенні математичної моделі задачі трьох тіл, яка забезпечує повне її розв'язання, тоді наш Господь не прийде на Землю, і історична експедиція «Трисоляри-са» на Землю буде знищена. Я вистрілив у Шень Юйфей тільки після того, як вона першою відкрила вогонь. Мої дії були самозахистом.
Є Веньцзє кивнула:
— Ми повинні тобі вірити. Зрештою, це не найголовніше. Я сподіваюся, що ми й надалі зможемо довіряти тобі. А тепер, будь ласка, повтори запитання, яке ти мені поставив раніше.
Пань Хань був приголомшений таким поворотом, і йому знову перестало вистачати повітря:
— Я прошу ... вас ... чітко і без недомовок відкрито оголосити себе прихильником фракції адвентистів. Зрештою, план дій, розроблений адвентистами, завжди збігався з вашими ідеалами.
— І в чому полягає цей план, повтори, будь ласка.
— Людське суспільство вже не в змозі самостійно вирішити свої проблеми. Воно не може покладатися на власні сили, щоб зупинити ті безумства, які постійно відбуваються навколо. Тому ми просимо Господа нашого прийти в наш світ і Його силою і владою управляти і наставляти нас на шлях створення нової, досконалої людської цивілізації.
— Чи є адвентисти ревними поборниками цього плану?