— А, Сяо Ван, ти також тут. Як твої справи? — погляд Є Веньцзє впав на Ван Мяо. Вона привітно усміхнулася йому і кивнула. Потім звернулася до присутніх: — Це професор Ван, член Китайської академії наук і мій друг. Він займається дослідженням наноматеріалів. Це перша з технологій, розробку якої Господь хоче припинити на Землі.
Ніхто не дивився на Ван Мяо, але в нього не вистачало сил, щоб якось означити себе. Він схопився за піджак чоловіка, який стояв поруч, аби не впасти, але той скинув руку Ван Мяо зі свого плеча.
— Сяо Ван, чому б мені не продовжити свою розповідь про «Червоний берег»? Усі товариші також послухають. Це не марна трата часу. Сьогодні великий день і чудова нагода детально висвітлити історію створення Організації.
— «Червоний берег»? А ви хіба не закінчили розповідати історію минулого разу? — запитав Ван Мяо спантеличено.
Є Веньцзє повільно підійшла до моделі «Трьох тіл», здавалося зачарована рухами трьох куль. Через розбите вікно приміщення світло призахідного сонця падало на модель, яка оберталася, і кулі періодично відбивали його, створюючи мерехтіння довкола Командувача повстанців, ніби язики полум'я.
— Ні, я тільки почала, — тихо промовила Є Веньцзє.
二十二 База «Червоний берег» V
Змоменту прибуття на базу «Червоний берег», Є Веньцзє жодного разу не думала про те, щоб її покинути. А після того, як їй стала відома реальна мета проекту — інформація з грифом «Цілком таємно», що була недоступна більшості з персоналу середньої ланки бази — вона повністю розірвала будь-які духовні зв'язки із зовнішнім світом і цілком присвятила себе роботі. Після цього вона ще більше заглибилася у вивчення технічного устрою бази й стала брати участь у важливих дослідженнях.
Комісар Лей ніколи не забував, що ініціатором її запрошення на базу був головний інженер Ян Вейнін, але він також був радий передоручити проведення серйозних досліджень Є Веньцзє. Через свій статус політично не-благонадійної і обмеженої в громадянських правах, вона не могла претендувати на публікацію результатів досліджень під своїм ім'ям. Лей, який також вивчав астрофізику, був політичним працівником з вищою освітою, що в ті часи траплялося вкрай рідко. Отож він міг привласнити результати досліджень Є Веньцзє і бути зразковим прикладом політпрацівника, що поєднує в собі наукові знання і революційний запал.
Причиною вербування Є Веньцзє у штат співробітників бази була її стаття у The Astrophysical Journal, яку вона написала ще аспіранткою. У статті вона зробила спробу створити математичну модель Сонця. Порівняно із Землею Сонце — куди простіша фізична система, що складається практично повністю з водню і гелію. І хоча процеси, що перебігають на Сонці, досить інтенсивні, за своєю природою вони доволі прості: це термоядерний синтез атомів гелію з атомів водню. Отже, цілком імовірно, що математична модель зможе досить точно описати природу Сонця. Стаття стосувалася найзагальніших питань, але Лей Чжичен і Ян Вейнін сподівалися, що за допомогою подальших досліджень можна буде вирішити проблеми, з якими зіткнулася система моніторингу «Червоного берега».
Коли Земля, штучний супутник і Сонце розташовувалися на одній лінії, юстирування приймальної апаратури на Землі з передавачем на супутнику відбувається на тлі Сонця. Сонце є гігантським джерелом електромагнітного випромінювання і, як результат, передача інформації із супутника на Землю буде перевантажена перешкодами від випромінювання Сонця. Це проблема не до кінця вирішена і в XXI столітті.
Проблеми, із якими доводилося стикатися «Червоному берегу», були подібні до цих, але ситуація ускладнювалася тим, що джерело перешкод — Сонце — розміщувалося між джерелом передачі (десь у космічному просторі) і наземним приймачем. Порівняно із супутниками зв'язку, перебої в роботі «Червоного берега» через перешкоди, обумовлені сонячним випромінюванням, були частішими й потужнішими. Фактично побудована база сильно відрізнялася від початкового проекту; так відділ радіопередач і відділ моніторингу використовували одну і ту саму антену, а не дві окремі. Через це час, відведений для моніторингу, був іще ціннішим, а перешкоди від сонячного випромінювання — іще більшою проблемою.
Ідея Лей Чжичена і Ян Вейніна щодо усунення перешкод була простою: з'ясувати спектр частот і характеристики сонячного випромінювання в діапазоні моніторингу бази, а потім методом цифрової фільтрації на комп'ютері прибрати їх. Обидва були технічно грамотними фахівцями. У той час, коли науковими дослідженнями управляли невігласи, це було щасливим збігом обставин. Але Ян Вейнін не спеціалізувався на астрофізиці, а Лей Чжичен, обравши шлях політичного працівника, не мав змоги повною мірою опановувати наукову проблематику. Насправді електромагнітне випромінювання Сонця стабільне тільки в певному діапазоні — від довгохвильової частини ультрафіолетового спектра до середньої інфрачервоної ділянки спектра, включаючи видиме світло. В інших діапазонах випромінювання вельми нестійке і непередбачуване.