Згадка цього імені нагнала дрижаків, але хвиля гніву надала Ван Мяо сміливості:
— То ви приймаєте мій виклик?
— Звичайно.
— І що ви збираєтеся робити? — запитав Ван Мяо із тремтінням у голосі.
— У вас є комп'ютер з виходом в інтернет? Добре, вводьте адресу: http://www.qsl.net/bg3tt/zl/mesdm.htm. Запустили посилання? Тепер роздрукуйте і тримайте при собі.
Ван Мяо подивився на відкриту сторінку і побачив тільки таблицю кодування на основі азбуки Морзе.
— Я не розумію, що це…
— У найближчі два дні спробуйте знайти місце для спостереження за реліктовим випромінюванням. Деталі я вам перешлю електронною поштою.
— Що... ви збираєтеся зробити?
— Я знаю, що ви зупинили проведення дослідження наноматеріалів. Ви маєте намір запустити його знову?
— Звичайно, за три дні.
— Отже, зворотний відлік знову почне свій біг.
— І в якому масштабі я зможу це спостерігати?
Настало тривале мовчання. Ця жінка, яка виступала в ролі спікера незбагненної сили, що перебуває поза людським розумінням, відрізала Ван Мяо всі шляхи для відступу:
— Через три дні, чотирнадцятого числа, з першої години ночі до п'ятої години ранку увесь Всесвіт підморгуватиме вам.
七 Три тіла: Чжоу Вень-ван і довга ніч
Ван Мяо набрав номер Дін Ї. Тільки після того як Дін Ї підняв слухавку, Ван Мяо усвідомив, що вже далеко за північ.
— Це Ван Мяо. Мені дуже шкода турбувати вас так пізно.
— Усе гаразд, я страждаю на безсоння.
— Я... зіткнувся з чимось дивним і мало зрозумілим, тож хотів би попросити вас про послугу. Вам відомі якісь установи в Китаї, що займаються вивченням реліктового випромінювання? — Ван Мяо відчував невгамовне бажання з ким-небудь обговорити подію, але відчуття присутності зворотного відліку все ще було настільки сильне, що він вважав розсудливішим не розширювати коло втаємничених, щоб уникнути його відновлення.
— Реліктове випромінювання? З чого це раптом ви так ним зацікавилися? Мені здавалося, ви зайняті якимись новими проблемами на роботі... Ви вже бачилися з матір'ю Ян Дун?
— Ах, вибачте, я зовсім забув.
— Нічого страшного. Сьогодні багато людей з наукової спільноти, як ви сказали, зіткнулися із чимось дивним. Багато збиті з пантелику. Але я справді думаю, що вам краще її відвідати. Вона вже в похилому віці, однак відмовляється наймати доглядальницю. Коли побачите, що їй потрібно допомогти з чимось по господарству, будь ласка, допоможіть, якщо вам не важко... Тож, повертаючись до реліктового випромінювання: ви можете запитати про нього матір Ян Дун, до виходу на пенсію вона була астрофізиком. Вона прекрасно орієнтується в установах, які займаються такими питаннями.
— Дуже добре! Тоді сьогодні після роботи заїду до неї.
— Дякую заздалегідь. Я справді зараз не в змозі бачити кого-небудь, хто нагадує мені про Ян Дун.
Закінчивши розмову, Ван Мяо сів за комп'ютер і пустив на друк таблицю кодування на основі азбуки Морзе, яку передала йому Шень Юйфей. Він уже достатньо заспокоївся для того, аби ще раз гарненько подумати над усім масивом інформації: «Рубежі науки», зворотний відлік, поведінка Шень Юйфей і її дивне захоплення комп'ютерною онлайн-грою. Про Шень Юйфей він знав достеменно тільки одне: у неї зовсім не той тип особистості, який захоплюватиметься комп'ютерними іграми. Її стиль спілкування радше схожий на телеграфні послання, а сама вона — втілення холодної відчуженості. До того ж це не та маска, яку часто надягають багато жінок, це внутрішній, глибинний холод, що проривається назовні.
Ван Мяо вона завжди нагадувала давно застарілу операційну систему DOS: аскетичний чорний екран, порожній командний рядок «C: \>» з миготливим курсором. На екрані відображається тільки те, що ви ввели. Жодного слова більше. Жодного зайвого знака або руху. Але тепер він знав, що за банальним командним рядком «C: \>» ховається глибока кроляча нора.
Їй справді цікаво грати в онлайн-гру, яка потребує наявності V-костюма? У неї немає дітей, отож вона купувала костюм від самого початку для себе, що трохи дивно.
Ван Мяо ввів в адресний рядок свого браузера URL гри, який легко запам'ятав: www.3body.net. На екрані з'явилася інформація, що гра підтримується тільки в режимі з використанням V-костюма.
Ван Мяо згадав, що, здається, в кімнаті відпочинку персоналу дослідницького центру є такий костюм. Він вийшов з головної лабораторії, до цього часу вже порожньої, і попрямував на пост охорони по ключ. У кімнаті відпочи-нку, пройшовши повз різноманітні фітнес-тренажери і більярдний стіл, Ван Мяо знайшов V-костюм, підключений до комп'ютера. Втиснувшись у тактильний костюм зі зворотним зв'язком і насунувши панорамний шолом, Ван Мяо ввімкнув комп'ютер.