— Правильно, семе. Не маю володаря. Тому стережися. Якщо ти мені не сподобаєшся, мені ніхто не накаже сидіти.
— І ніхто не допоможе, коли ви опинитеся в кутку, — підмітив Танаседа. — Будь ласка, Ковачу-сан, чи можемо ми обійтися без цієї дитячості? Ви згадали про стимули. Без інформації, яку я надав, зараз ви були б полоненим разом зі своїми товаришами, і чекали б на страту. І я запропонував відкликати власний ордер на ваше усунення. Хіба цього не досить за повернення кортикальної пам’яті, з якої ви однаково не отримаєте жодної користі?
Я усміхнувся.
— Гімно говориш, Танаседо. Ти робиш це не для Хіраясу. Він просто бездарно переводив хороше морське повітря, і ти це знаєш.
Володар якудзи дивився на мене і ніби скручувався в тугішу пружину. Я ще не розумів, нащо я його підштовхував і до чого.
— Хіраясу Юкіо — єдиний син мого свояка. — Слова дуже тихі, ледь не бурмотіння, але насичені стриманою злістю. — Тут ідеться про ґірі, і я не очікував, що південник його зрозуміє.
— От гімнюк, — зачудовано сказала Яда.
— А чого ти чекала, Ядо? — я харкнув. — Врешті-решт, він злочинець, не дуже відмінний від засраних гайдуків. Тільки інша міфологія, а всрані марення про давню честь ті самі.
— Таку…
— Не лізь, Тоде. Розкладемо все по місцях. Це політика, а не щось бодай на краплину чистіше. Наш Танаседа не переймається через свого полеглого племінника. Це просто приємний бонус. Він переймається тим, що втрачає свою владу, боїться покарання за пересрану спробу шантажу. Він дивиться, як Шегешвар збирається затоваришувати з Аюрою Гарлан, і його жахає думка, що за свої клопоти гайдуки можуть одержати частку в якихось глобальних процесах. І ймовірно, його міллспортські братики принесуть все гімно під двері саме йому, разом із коротким мечем та інструкцією до нього: «Вставити отак і різати вбік». Правильно, Тане?
Як я й очікував, охоронець зліва втратив контроль. Тонкий, мов голка, клинок випав йому з рукава в праву руку. Танаседа гаркнув на нього, і той застиг. Його очі спалахнули, а кісточки пальців побіліли на руків’ї ножа.
— Бачиш, — сказав я йому. — Самурай без володаря не має таких проблем. Не має прив’язі. Якщо ти ронін, тобі не доводиться дивитися, як продають честь заради політичної доцільності.
— Та візьми ж ти вже та закрийся, Таку, — простогнав Муракамі.
Танаседа пройшов крізь напружену й наелектризовану ауру розлюченого охоронця. Він дивився на мене звуженими очима, ніби я був якоюсь отруйною комахою, яку він мав оглянути детальніше.
— Скажіть мені, Ковачу-сан, — тихо сказав він. — Невже ви таки хочете померти від рук моєї організації? Ви шукаєте смерті?
Я кілька секунд дивився в його очі, а тоді тихенько сплюнув.
— Ти й уявити не можеш, чого я шукаю, Танаседо. Ти б його не впізнав, навіть якби воно тобі яйця відкусило. А якби й натрапив на нього випадково, то знайшов би спосіб його продати.
Я перевів погляд на Муракамі, долоня котрого лежала на руків’ї «Калашникова», і кивнув.
— Гаразд, Тоде. Я побачив твого стукача. Я з тобою.
— То ми домовилися? — спитав Танаседа.
Я затримав подих і розвернувся до нього обличчям.
— Ти мені одне ще скажи. Коли Шегешвар украв угоду з іншим екземпляром мене?
— О, не так давно, — я не міг сказати, чи було якесь вдоволення в його голосі. — Гадаю, що він знав про існування вас обох уже кілька тижнів. Ваша копія дуже активно налагоджувала старі зв’язки.
Я згадав Шегешварову появу у внутрішньому порту. Його голос по телефону. Вип’ємо разом, може, навіть, сходимо до Ватанабе на згадку про старі часи. Люльку візьмемо. Я хочу подивитися тобі в очі, друже. Хочу знати, що ти не змінився. Я задумався, чи не саме тоді він приймав своє рішення, насолоджуючись унікальною можливістю вибирати, перед ким бути боржником.
Коли так, то я нічим собі не допоміг у конкуренції проти молодшого себе. І Шегешвар минулої ночі ясно дав про це знати, майже відкрито взяв і сказав мені в лице.
Ну, з тобою точно вже не розважишся. Якщо чесно, то не пам’ятаю жодного разу за минулі п’ятдесят років. Ти справді співнічнішав, Таку.
Я ж казав…
Так, так, знаю. Ти й так наполовину північник. Штука в тому, Таку, що як ти був молодший, то не дуже давав цьому проявлятися.
Це він так прощався?
Тебе важко вдовольнити, Таку
Може, тебе зацікавить командний спорт? Скажімо, можна спуститися до гравітаційної зали з оцими красунями, Ілією і Маюмі?
На коротку мить мене сповнив старий, дріб’язковий смуток.