Я знову поклав їх із Юкіо до кишені, глянув на решту чотири, що лежали разом на долоні, і замислився.
Чи цього досить?
Якось, на іншій планеті, під іншим сонцем, якого не видно зі Світу Гарлана, я зустрів чоловіка, що заробляв торгівлею кортикальною пам’яттю. Він купував і продавав на вагу, відміряючи життя, що містилися всередині них, купками — як приправи або напівкоштовне каміння, як товар, що став дуже прибутковим у тих політичних умовах, що склалися. Щоб відлякати конкурентів, він видавав себе за місцеву версію втіленої Смерті. Він дуже перегравав, але я запам’ятав це.
Я міркував, що б він міг подумати, якби зараз мене побачив.
Чи цього…
На моїй руці стислася долоня.
Шок пробіг мною, як електричний струм. Кулак стиснувся на пам'ятях. Я вирячився на жінку переді мною, яка саме звелася в спальному мішку на лікоть. На м’язах її обличчя грав відчай. В її очах не було й натяку на те, що вона мене впізнала. Її рука механічно стискала мою.
— Ти, — сказала вона японською і кашлянула. — Допоможи. Допоможи.
То був не її голос.
Розділ одинадцятий
На той час, як ми дісталися пагорбів, з яких уже видно Драву, небо заступив сніг. Де-не-де траплялися смуги шквалів, але й повітря між ними ані на мить не втрачало морозної кусючості. Вулиці й дахи будівель міста внизу були ніби припорошені інсектицидом, а на сході купчилися надуті хмари, обіцяючи привести за собою решту. На одному з загальних каналів урядовий дрон-пропагандист роздавав попередження про мікрозавірюхи й звинувачував у поганій погоді квеллістів. Спустившись до міста й опинившись на шарпаній вітром вулиці, ми побачили скрізь паморозь і вкриті скоринкою криги калюжі дощової води. Разом зі сніжинками на землю осідала моторошна тиша.
— Веселого драного Різдва, — пробурмотів хтось із бригади Оїші.
Скупий сміх. Тиша була надто давлюча, а кощаві, притрушені сніжком кістки Драви — надто похмурі.
Заходячи до міста, ми проминули нововстановлені вартові системи. То була відповідь Курумаї на набіг коопу шість тижнів тому — однодумні роботизовані збройні системи з набагато нижчим рівнем інтелекту, ніж гранично дозволений списантськими угодами. Втім, Сильва все одно сіпнулася, коли Орр проводив свого жучка повз кожну зсутулену постать, а коли одна з них трохи випросталася, вдруге скануючи деталі наших міток з легеньким тріскотінням, вона відвернула свій порожній погляд і сховала обличчя на плечі велетня.
Коли вона прокинулася, лихоманка не спала. Вона лиш відступила, як море, залишивши її розкритою і вологою від поту. А на дальньому краї того відрізку, на який відійшла гарячка, все одно було видно маленькі й майже нечутні хвилі жару, що й далі билися об неї. Про це можна було здогадатися, дивлячись на мініатюрний шторм, який, вочевидь, ще вирував у венах на її скронях.
Нічого ще не минулося. І близько ні.
Далі заплутаними й безлюдними вулицями міста. Коли ми підходили ближче до плацдарму, загострені чуття мого нового чохла вловили серед холоду легкий аромат моря. Суміш солі й різноманітної органіки, вічно присутній запах бела-трави й різкий пластиковий сморід хімікатів, що їх розливали поверхнею гирла. Я вперше усвідомив, якою мірою синтетичний організм був позбавлений органів нюху — нічого з усього цього не пробилося до мене на шляху з Текітомури.
Коли ми підійшли ближче, захисні системи плацдарму смикнулися й пробудились. Павучі блоки розсунулися, живий дріт поплівся геть. Проминаючи їх, Сильва зсутулилася, нахилила голову й затремтіла. Навіть волосся її ніби притислося до голови.
Надмірне мережеве напруження, — висунув здогад лікар із бригади Оїші, примружившись до візуалізацій на своєму обладнанні, поки Сильва нетерпляче лежала під сканером. Ви ще не подолали рифи. Я б рекомендував кілька місяців розслабленого життя десь у теплішому й більш цивілізованому місці. Можливо, в Міллспорті. Зайдіть до клініки для прошитих, нехай зроблять вам усебічну перевірку.
Вона скипіла. Кілька місяців? Драний Міллспорт? Він по-списантськи відсторонено знизав плечима. Або знову вимкнетеся. Щонайменше, треба повернутися до Текітомури й перевіритися на сліди вірусів. У цьому стані не можна продовжувати гратися в полі.