Ми тихо посиділи пліч-о-пліч. Він кивнув сам до себе.
— То не скажеш мені нічого?
— Нема чого казати, Ласе.
Більше тиші. На екрані бігли найважливіші новини. Випадкова смерть (пам’ять врятовано) якогось незначного Гарланового нащадка в портовому районі Міллспорта, ураган, що формується в Кошутській затоці, Мечек підріже видатки на охорону здоров’я до кінця року. Я дивився без жодної цікавості.
— Слухай, Мікі, — Ласло повагався. — Не казатиму, що довіряю тобі, бо насправді це не так. Але я й не такий, як Орр. Я не ревную Сильву. Знаєш, для мене вона — капітан, і це все. І я довіряю тобі піклуватися про неї.
— Дякую, — сухо сказав я. — І чому я маю завдячувати за таку честь?
— Ну, вона трохи розповіла про те, як ви познайомилися. Бородаті й усе таке. Цього досить, щоб зрозуміти…
Двері склалися, і в них з’явився Оїші. Він усміхнувся і вказав великим пальцем собі за спину.
— Він ваш. Побачимося в барі.
Ми увійшли. Я так і не дізнався, що там Ласло зрозумів, і наскільки він міг бути далекий від правди.
Шіґео Курумая сидів за столом. Він не підвівся, поки ми заходили, його обличчя не читалося, а тіло заклякло так нерухомо, що передавало його лють ясніше, ніж крик. Стара школа. Позаду нього голограма створювала ілюзію алькова в стіні бульки, де тіні й місячне світло перепливали навколо ледь видимої котушки. На столі біля його ліктя стояла в очікуванні котушка даних, розкидаючи по бездоганному робочому місці буйні візерунки барвистого світла.
— Ошіма нездужає? — прямо спитав він.
— Так, підхопила щось від коопа в горах, — Ласло почухав вухо й озирнув порожню кімнату. — А тут, наче, мало що коїться, га? Закрилися від мікрохуги?
— У горах, — Курумая на дав себе відволікти. — Майже за сімсот кілометрів на північ від місця, де ви погодилися працювати. Де ви підрядилися провести зачистку.
Ласло знизав плечима.
— Слухайте, це було рішення капітана. Вам би слід…
— Ви діяли за контрактом. І, що важливіше, під зобов’язанням. Ви винні ґірі плацдарму і мені.
— Ми потрапили під вогонь, Курумая-сан, — брехня вискочила по-посланськи легко. Негайна радість від того, як скочило до роботи навчене вміння впливати на розмову — минуло чимало часу відколи я востаннє таке робив. — Після засідки в храмі наш чільницький софт було скомпрометовано, ми зазнали серйозних органічних ушкоджень — якщо точніше, то особисто я і ще один член бригади. Ми бігли наосліп.
Після моїх слів тиша розкрилася. Ласло поривався щось сказати. Я застеріг його швидким поглядом, і він затих. Очі командувача плацдармом пурхали між нами аж поки врешті не осіли на моєму обличчі.
— Це ти, Передчутливий?
— Так.
— Новобранець. Зголосився бути речником?
Знайшов точку напруження — тисни на неї.
— В цьому випадку я теж винен ґірі, Курумая-сан. Без підтримки моїх товаришів я б зараз лежав у Драві мертвий і роздертий каракурі на шматки. Натомість, вони винесли мене в безпечне місце і знайшли нове тіло.
— Так. Я бачу. — Курумая коротко опустив погляд на стіл, а тоді знову глянув на мене. — Дуже добре. Поки що ви розказали мені не більше, ніж доповідь, яку ваша бригада передала з Нечищеного, тобто мінімум. Тепер, будь ласка, поясніть мені, чому, біжучи наосліп, ви вирішили не повертатися до плацдарму.
Тут було легше. Ми понад місяць проганяли цей пункт на всі лади біля вогнищ у наших таборах в Нечищеному, поліруючи брехню.
— Наші системи хоч і перетрусило, але вони лишалися частково робочими. Вони вказували на активність віймінтів позаду нас, що відрізало шлях для відступу.
— І таким чином потенційно загрожувало зачисникам, яких ви взялися захищати. І ви не зробили нічого, щоб їм допомогти.
— Господи, Шіґу, та нас же осліпило к бісу.
Командувач плацдармом звернув погляд на Ласло.
— Я не просив надавати мені свою інтерпретацію подій. Помовч.
— Але…
— Ми відійшли на північний схід, — сказав я, знову застережливо глянувши на прудкориба, що стояв поруч. — 3 того, що ми бачили, область була безпечна. І ми продовжували рухатися, поки знову не ожив чільницький софт. На той час ми майже вийшли з міста, і я стікав кров’ю. Від Ядвіги в нас залишилася тільки кортикальна пам’ять. З очевидних причин ми вирішили увійти в Нечищене й відшукати раніше описаний і помічений на мапах бункер, що мав запас клонів і був обладнаний для перечохлень. Як вам відомо з нашої доповіді.