Я глянув на неї й підняв баночку кави.
— Вже скоро.
— Ваша колега залишила повідомлення. Прослухаєте його зараз?
— Мабуть.
— «Мікі, я прогуляюся до міста. — Із губ конструкта пролунав Сильвин голос, але відповідної зміни в зовнішності не сталося. У моєму тендітному післясонному стані це вразило мене сильніше, ніж повинно було. Загострено-недоречне й небажане нагадування про мою корінну проблему. — Поплаваю в інфопотоках. Подивлюся, чи зможу підняти свою мережу, може, спробую догукатися до Орра й решти. Подивлюся, що там робиться. Чогось принесу». Кінець повідомлення.
Я здригнувся від раптового повернення власного голосу конструкта. Тоді кивнув і переніс каву до столу, трохи відгріб сміття, що лишилось від сніданку, геть від котушки даних і хвилинку на неї посупився. Розкопка-301 висіла в повітрі за спиною.
— То я через цю штуку можу залізти до Міллспортського університету, га? Пошукати щось у їхньому глобальному стеку?
— Буде швидше, якщо ви питатимете мене, — скромно зазначив конструкт.
— Добре. Пошукай-но мені загальні відомості про… — Я зітхнув. — Квеллкри…
— Запускаю пошук, — чи то з нудьги після багатьох років бездіяльності, чи просто через погане розпізнавання інтонацій, конструкт уже метнув свій запит. Котушка даних освітилася й набухла. Згори з’явилася мініатюрна копія голови й плечей Розкопки-301 і зачитала знайдене. Ілюстративні матеріали замерехтіли трохи нижче. Я дивився, позіхав і не перебивав. — Знайдено, перше. Квеллкрист, також Кволґрист, аборигенна земноводна рослина Світу Гарлана. Квеллкрист є видом мілководних морських рослин, вохряного кольору, що здебільшого поширений у помірному поясі. Незважаючи на певний вміст поживних речовин, не може замістити похідні з Землі або націлено виведені гібридні види, а отже, не вважається достатньо економічно придатною для культивації культурою.
Я кивнув. Не з цього я хотів почати, але…
— З пагонів дорослих рослин квеллкриста можна видобути деякі медичні сполуки, але така практика не поширена за межами невеликих громад на півдні Міллспортського архіпелагу. Квеллкрист по-справжньому примітний лише своїм незвичним життєвим циклом. Потрапивши в посушливі безводні умови на тривалий період часу, коробочки рослини пересихають на чорний порошок, який розноситься вітром на сотні кілометрів. Решта рослини гине й розкладається, але порошок квеллкриста, натрапивши на воду, випускає мікролисточки, з яких за кілька тижнів може вирости нова рослина.
— Знайдено, друге. Квеллкриста Сокільнича — псевдо політичної мислительки й очільниці повстання часів Заселення Наді Макіти. Народилася в Міллспорті 18 квітня 47 року (за колоніальним літочисленням), померла 33 жовтня 105 року. Єдина дитина міллспортського журналіста Штефана Макіти й флотського інженера Фусако Кімури. Макіта вивчала демодинаміку в Міллспортському університеті й опублікувала контроверсійну дипломну роботу, «Розмиття тендерної ролі та нова міфологія», а також три збірки поезії стрип’япською, котрі швидко набули культового статусу серед літераторів Міллспорта. В пізніший період життя…
— А можна трохи детальніше про цей, Розкопко?
— Взимку 67 року Макіта покинула вчене товариство, нібито відмовившись і від щедрої пропозиції посісти дослідницьку посаду серед викладачів суспільних наук, і від літературного гранта провідного члена Перших родин. Між жовтнем 67 року і травнем 71 вона активно подорожувала Світом Гарлана, частково за підтримки батьків, частково за рахунок дрібних підробітків, наприклад, різальницею бела-трави й збирачкою карнизного яблука. Вважається, що враження Макіти від середовища таких робітників допомогли загартувати її політичні переконання. Платня й умови праці обох груп були однаково незадовільними, на фермах бела-трави звичною справою були виснажливі хвороби, а серед збирачів карнизних яблук — смертельні нещасні випадки восени.
— Та попри все, на початок 69 року Макіта публікувала статті в радикальних журналах «Нова Зірка» і «Море змін», в яких можна чітко простежити відхід від ліберальних реформістських нахилів, які вона виявляла студенткою (і які поділяли обоє її батьків). Натомість вона запропонувала нову революційну етику, що була запозичена у відомих екстремістських течій, але відзначалася дошкульністю, з якою вона безжально критикувала ті самі згадані течії нарівні з політикою панівного класу. Цей підхід ніяк не допоміг їй зблизитися з радикальною інтелігенцією того періоду, і, попри свою репутацію прекрасної мислительки, Макіта опинилася в глухій ізоляції від революційного мейнстриму. Її новій політичній теорії бракувало описового терміна, тож вона нарекла його квеллізмом у статті «Принагідна революція», в котрій наполягала на тому, що сучасні революціонери, «позбавлені живильного гніту владних сил, повинні пролетіти над суходолом, як повсюдний і невловимий пил квеллкриста, і перенести в собі силу революційного відродження у той час і простір, де може знайтися новий придатний ґрунт». За загальним визнанням, вона сама прийняла ім’я Квеллкристи невдовзі по тому і з того ж таки джерела натхнення. Однак походження прізвища «Сокольнича» обговорюється і досі.