До біса те «майже». Гарлан послав на оточення кратера Алабардос більше бойових кораблів, ніж було залучено до будь-якої іншої морської операції за всю війну. Найвправніші пілоти гелікоптерів направляли свої машини під саму стелю обмеження в чотириста метрів, залишаючи собі майже самогубний мінімальний запас. Ті гелікоптери набили снайперами загонів спецпризначення, і озброїли їх аж до гаданої межі, за якою робочі параметри орбітальних супутників наказували їм відкинути терплячість. Було наказано збивати будь-яке повітряне судно, що намагатиметься втекти. Будь-якими засобами, аж до повітряного тарану, якщо доведеться.
— В останній відчайдушній спробі врятувати Макіту її послідовники наважилися на політ над визначеною межею, знявши з джеткоптера все, що можна — вважалося, що такий апарат супутники могли пропустити. Однак…
— Ну добре, Розкопко. Годі. — Я вихилив каву. Однак вони налажали. І в їхньому плані була фатальна помилка (або свідома зрада). Однак спис ангельського вогню вдарив з неба над Алабардосом і вирізав на його темному тлі підсвічений спалахом силует джеткоптера. Однак Надя Макіта легенько опустилася до моря у вигляді розпорошених серед металевого пилу органічних молекул. Мені не хотілося слухати це знову. — Як щодо легенд про її порятунок?
— Як трапляється з усіма героїчними діячами, існують численні легенди про таємну втечу Квеллкристи Сокольничої від справжньої смерті. — Здавалося, в голосі Розкопки-301 мелькнув осуд, але то могли бути ігри моєї хиткої уяви. — Є такі, хто вірить, що вона навіть не сідала в джеткоптер, а пізніше вислизнула з Алабардоса, замаскувавшись під учасника наземної операції. Більш імовірні теорії виводяться зі здогаду, що в якийсь момент перед смертю Сокольничої її свідомість була зарезервована, і що її оживили, щойно затихла післявоєнна істерія.
Я кивнув.
— І де ж її могли б зберігати?
— Думки різняться, — конструкт елегантно підняла одну руку й по черзі розгинала тонкі пальці. — Хтось заявляє, що її передали голкокидком або до інфосховища в глибокому космосі…
— Ну точно, дуже ймовірно.
— …або до іншої з Заселених Планет, де вона мала друзів. Адорасьйон і Земля Нкруми — фаворити в потенційному списку. Інша теорія припускає, що її було збережено після бойового поранення на Новому Хоккайдо, від якого вона мусила б померти. Коли вона видужала, її послідовники свідомо залишили або просто забули одну копію…
— Ага. Так буває, коли йдеться про свідомість обожнюваного героя-вожака.
Розкопка-301 насупилася, коли я її урвав.
— Ця теорія базується на передумові поширених і хаотичних бойових сутичок, масових раптових смертях і загальному порушенні зв’язку. Описані обставини дійсно були характерні для різних етапів кампанії на Новому Хоккайдо.
— Гм.
— Інше гіпотетичне місце сховку — Міллспорт. Історики тієї доби стверджували, що родина Макіти мала досить повноважень у середньому класі, щоб мати доступ до приватного збереження. Багато компаній, що володіють інфоскладами, успішно проводили юридичні битви й захищали анонімність таких стеків. Загальна місткість таємних сховищ у Міллспорті й прилеглій агломерації оцінюється в понад…
— А в яку теорію більше віриш ти?
Конструкт замовк так різко, що її рот так і не закрився. Проекцією пробігли брижі. Коло її правого боку, лівої груді й на обох очах заблимали крихітні символи машинного коду. Її голос зазвучав так, ніби вона читала зазубрене.
— Я — службовий конструкт від «Цифрових систем Гаркани», налаштований на базовий комунікаційний рівень. Я не можу відповісти на це запитання.
— Значить, ніяких власних думок, га?
— Я сприймаю тільки інформацію і допустимі градієнти її вірогідності.
— Мені підходить. Порахуй все. Де найбільша ймовірність?
— За наявною інформацією, найімовірніший сценарій той, в якому Надя Макіта була на борту джеткоптера квеллістів на Алабардосі, потрапила під вогонь супутника, була ним випарувана і відтоді перестала існувати.
Я знову кивнув і зітхнув.
— Ясно.
Сильва повернулася за кілька годин, принісши свіжих фруктів і повну термокоробку пряних пирогів з креветками. Ми поїли, майже не розмовляючи.
— Змогла пробитися до них? — спитав я її десь посеред їжі.
— Ні, — вона жувала й хитала головою. — Щось не так. Я все відчуваю. І їх теж відчуваю, але не можу нормально звузити сигнал, щоб встановити канал передачі.