15 грудня 1917 р. Голова Президії ЦБК Рад України Ю. Медведев, член Президії М. Данилевський і член ЦБК, народний секретар торгівлі і промисловості Артем (Ф. Сергеев) виступили на засіданні Харківської Ради з доповідями про І Всеукраїнський з'їзд Рад. Повідомляючи про це засідання, газета «Донецкий пролетарий» відзначала, що Ю. Медведев розповів про невдачу з проведенням з'їзду в Києві, затаврував дії Центральної Ради і закликав робітників України спільно з російським пролетаріатом боротися за встановлення влади Рад.
Діяльність ЦБК Рад України і Голови його Президії була спрямована на розгортання боротьби за встановлення і зміцнення Радянської влади в республіці, повалення Центральної Ради, на організацію розгрому каледінського заколоту, здійснення перших соціалістичних перетворень. 15 грудня Президія ЦБК надіслала всім місцевим радам і залізничним страйковим комітетам телеграму, в якій пропонувала їм вжити заходів проти перекидання військ Центральної Ради в район Полтави і Харкова та пропуску через Україну козачих частин на Дон. 17 грудня, повторивши у зверненні до всіх рад заклик узяти владу, ЦБК Рад України повідомив населення про свої перші законодавчі акти і декрети. Того ж дня було опубліковано повідомлення про утворення Президії і відділів ЦБК Рад України, а наступного дня з ініціативи Президії ЦБК було утворено Крайовий військово-революційний комітет по боротьбі з контрреволюцією.
Поряд з внутрішніми справами ЦБК Рад України надавав уваги питанням війни і миру, з якого делегація Радянської Росії у Брест-Литовську вела переговори з представниками Німеччини, Австро-Угорщини, Болгарії і Туреччини. Вже 16 грудня ЦБК Рад України повідомив Раднарком про своє бажання взяти участь у цих переговорах. 30 грудня 1917 р.
ЦБК призначив делегацію Радянської України на конференцію. До складу делегації ввійшли Голова Президії ЦВК Рад України Ю. Медведев (голова делегації) та народні секретарі – освіти (В. Затонський) і з військових справ (В. Шахрай). По дорозі до Бреста українська делегація зупинилася в Петрограді, мала зустрічі з керівництвом РНК. Було вирішено, що В. Затонський залишиться в столиці як представник Народного Секретаріату України. А Ю. Медведев і В. Шахрай дісталися на конференцію, коли там було оголошено перерву. Відразу ж після поновлення переговорів Л. Троцький під тиском західних партнерів згодився з офіційним визнанням делегації Центральної Ради (вона уже кілька днів перебувала в Бресті й змогла знайти порозуміння з австро-німецьким блоком, розпочати сепаратні переговори) і відмовою у повноважному представництві від України посланцем Народного Секретаріату. Найбільше, що тоді вдалося зробити – ввести до складу російської делегації Ю. Медведева і В. Шахрая.
Не маючи досвіду дипломатичної діяльності, захоплені ліворадикальною фразеологією Л. Троцького, представники Радянської України підтримали авантюристичну політику глави російської делегації, втілену в провокаційній формулі «ні миру, ні війни».
Тимчасом представники Центральної Ради підписали мирну угоду з країнами Четверного союзу, скориставшись з якої австро-німецькі війська почали наступ на Україну й Росію по всьому фронту.
13 лютого радянська делегація повернулася з Брест-Литовська до Петрограда. На засіданні ВЦВК Рад, де був присутній Ю. Медведев, Л. Троцький намагався виправдати своє рішення. Наступними днями на засіданнях ЦК РСДРП(б) і РНК точилася гостра боротьба з питання війни і миру між прихильниками В. Леніна і «лівими комуністами». Врешті-решт Голова – РНК переміг, і німецькому командуванню й урядові Німеччини були надіслані телеграми з повідомленням про згоду на укладення миру; 3 березня радянська делегація (в новому складі) підписала несправедливий, але необхідний для збереження Радянської влади Брестський мир.
7—8 березня 1918 р. у Полтаві Ю. Медведев брав участь у роботі сесії ЦБК Рад України, на якій обговорювалися питання про Брестський мир і поточний момент. Виступивши із звітом про участь у переговорах, Ю. Медведев висвітлив перебіг подій на них, викрив діяльність делегації Центральної Ради, закликав до об'єднання всіх радянських республік для організації відсічі окупантам. Сесія розширила склад ЦБК та затвердила ряд змін у складі Народного Секретаріату.
Зі зміною ситуації на фронті (німці продовжували наступ) ЦБК Рад України переїхав до Катеринослава, де 17—19 березня 1918 р. відбувся II Всеукраїнський з'їзд Рад. Ю. Медведев відкрив з'їзд як Голова Президії ЦБК Рад України, був обраний до складу президії з'їзду. У вступній промові він дав стислий огляд історичного минулого України, вказав на завоювання українського народу, які йому дала революція, і закликав з'їзд до захисту цих завоювань від іноземного нашестя. Свою промову Юхим Григорович закінчив словами: «Хай живе соціалізм на Україні!»