Ось чому Штайнер так сильно хотів здобути Цитадель. За кілька днів він міг би перекинути достатню кількість військ найманців з Джеддера, щоб завоювати пост Синдика.
Не пощастило чуваку.
Я повернувся в гору, зачинив за собою двері й наклав на них чари. Подорож назад до центральних сходів була довгою і мене почав мучити голод. Я пропустив сніданок і обід.
Я спустився.
Третє відгалуження привело мене туди куди треба.
Прохід був відносно коротким, а в кінці знаходилися набряклі від вологи дерев‘яні двері. Я наклав на них закляття тиші, й доклавши більше зусиль ніж я готовий признати, з допомогою м‘язів і Мистецтва вирвав двері з рами.
Вони виходили на погріб; останніми десятиліттями його використовували тільки щоб вирощувати павуків і стоног. Ветхі сходи піднімалися до ляди. Я підійшов до неї і прислухався. Жодного признака руху.
З мого боку ляда мала засув. Я відсунув засув і повільно припідняв ляду. В кімнаті наді мною панувала темрява. Підлогу вкривав багаторічний шар пилюки. В тонких смугах світла, що просочувалося крізь зачинені віконниці, були ледь помітні купи сміття. Я повністю відчинив ляду і почав підніматися.
Я почув його за мить до того, як він напав на мене ззаду, легеньке шкребіння ланцюга по дерев’яній підлозі.
10
Істота складалася з іржавого дроту, викривленого дерева і розірваного ланцюга; зламаних кісток, зубів пили і магії. Вона вискочила на мене з темного, як ніч кутка. Це був конструкт, голем поставлений сторожити шлях і знищити всіх, хто з‘явиться з дальнього кінця тунелю і не виконає певну дію. Я кинувся вниз по сходах, перемкнувся на магічний зір, намагаючись знайти нитку, що під'єднувала конструкт до головних оберегів Телемарха.
Коли він пролетів над тим місцем, де щойно був я, його хвіст, ржавий ланцюг з ланками товщиною в мій великий палець, надірвав мені вухо. Було боляче, але не так боляче, як коли моя потилиця зустрілася з підніжжям сходів. Приголомшений, з тимчасово затуманеним поглядом і втраченим магічним зором, я поповз назад, певний, що за мить на мене налетить конструкт.
Нічого не трапилося.
Зір прояснився, і я побачив його темну тушу, нерухому на верху сходів.
-- Видно, ти прив‘язаний до цієї кімнати, -- сказав я йому, знов викликаючи свій магічний зір. Він не відповів, я й не очікував. Конструктів, настільки складних, щоб вони говорили, не виготовляли з часів Катаклізму. Факт, що Телемарху взагалі вдалося створити конструкт, свідчив про його вміння і могутність.
Тепер я бачив нитку, брудна жовта стрічка тягнулася від істоти вниз в тунель, і я був певен, аж до самої Цитаделі. Нитка була дуже тоненька, її було неможливо побачити, якщо ти не знав, що вона там. Це означало, що конструкт призначався для вбивства магів. Або просто, що в Телемарха була параноя. Або він був одержимим умільцем. Що ж, мені доведеться жити з цією таємницею.
Хай там що, я не збирався повертатися в Цитадель, щоб перевірити чи центр переплетіння, який я перевів на свій бік, контролював цю істоту. Я взяв нитку в руки і ударом волі й сили, перерізав її.
Конструкт на якийсь час немов сказився, почав агресивно метатися по кімнаті. Я міг почекати поки він сам заспокоїться, незабаром чари Телемарха розсіються і конструкт розпадеться на компоненти. Але він страшно шумів, а до того ж в майбутньому міг стати мені в пригоді. Тому, так швидко, як тільки міг, я створив простий набір команд, невеличкий вузол своєї волі, й почав вплітати до нього обірвані кінці нитки конструкта. В погребі було холодно, але моє око заливав піт. Нетерпляче я витер його, хоча й працював не зі звичайним зором.
Спочатку нитка відкидала прищепу, яку я їй нав‘язував, але я достатньо добре знав дуже специфічний, рішучий характер Телемарха, як він спрямовував його на Мистецтво, і переконав обірвані кінці прийняти це нове, непрошене доповнення. Насправді, то в нього не було вибору, оскільки воля до життя була закладена в нього з моменту створення, а його подальше існування знаходилося в моїх руках.
Несподівано конструкт знов завмер. Я заново зв‘язав нитку. Та це не обов‘язково означало, що я досяг успіху.
Якщо моє імпровізоване закляття спрацювало, то конструкт просто не буде робити нічого в моїй присутності. Пізніше я можу переробити і поширити команди, яких він буде слухатися. Я ще раз піднявся по сходах.
Якщо моє закляття не спрацювало -- якщо я запоров його, або Телемарх підготувався до когось такого як я – конструкт знов спробує перетворити мене у труп.