Визволення того дня обіцяне лише праведникові: “Злякались грішні на Сіоні, і страх огорнув нечестивих. Хто з нас спроможний жити коло пожираючого вогню? Хто спроможний жити біля вічного полум'я? Той, хто ходить у правді й говорить істину, хто цурається наживи із здирства; й рукою не торкається підкупу, хто вуха свої закриває, щоб не чути про кровопролиття, і заплющує очі свої, щоб не дивитись на зло, — той житиме на висотах, укріплені скелі будуть його захистом; хліб буде даний йому, води у нього ніколи не забракне”.(Ісаї 33:14-16)
Господь звертається до Своїх вірних зі словами: “Іди, Мій народе, увійди до покоїв своїх, і зачини за собою двері, сховайся на короткий час, поки перейде гнів! Бо Господь виходить із місця Свого карати мешканців землі за їхні провини”.(Ісаї 26:20-21)
Натхненні вісники Єгови бачили у видіннях про великий судний день невимовний жах тих, котрі не приготувалися зустріти Господа з миром.
“Ось Господь пустошить землю й руйнує її; Він перевертає її поверхню, а мешканців її розпорошує... бо вони переступили закони, порушили постанови, зламали відвічний Заповіт. Тому прокляття пожирає землю й покарані мешканці її... Затихла весела музика на бубнах, замовкли радісні оклики, припинився святковий брязкіт гусел”.(Ісаї 24:1-8)
“О, що це за день! Бо близько день Господній, і прийде він від Всемогутнього, наче те спустошення... Зерно зотліло під скибами ґрунту, спорожніли комори, зруйновані стодоли, бо зів'яло збіжжя. Як же реве скотина! Стривожені стада блукають, бо немає їм паші, отари спустошені”. “Виноградна лоза засохла, смоківниця зів'яла; гранатове дерево, пальма і яблуня, — усі дерева в полі повсихали. Та й радість зникла в людських дітях”.(Йоіла 1:15-18,12)
“Біль мені серце стискає! — викликує Єремія, дивлячись на страхіття, що матимуть місце в кінці історії землі. — Не можу мовчати, бо почула душа моя голос сурми, крик війни! Нещастя йде за нещастям, звіщаючи про спустошення землі”.(Єрем.4:19-20)
“Понизиться людська гордість, — говорить Ісая про день Божої помсти, — буде принижена зарозумілість людей. Один лиш Господь буде звеличений того дня, а ідоли щезнуть взагалі... Того дня людина повикидає своїх срібних і золотих кумирів, яких собі наробила для поклоніння, кротам і кажанам, аби лише самій заховатись у печери й розщелини скель від страху Господнього і від слави величі Його, коли Він прийде, щоб потрясти землю!”( Ісаї 2:17-21)
Про час пониження людських гордощів свідчить Єремія: “Дивлюся я на землю, аж ось вона порожня й спустошена; на небо — й нема на ньому світла! Дивлюся на гори, а вони всі трясуться, а всі горби хитаються! Дивлюся, але не бачу людини, і порозліталися птахи небесні. Дивлюся, аж ось плодюче поле стало пустинею і всі міста в руїнах”. “Ой, горе, бо страшний той день! Ще не було такого. Скрутний це час для Якова”.(Єрем.4:23-26; 30:7)
День Божого гніву на Його ворогів стане днем остаточного визволення для Його Церкви. Пророк говорить: “Зміцніть зомлілі руки, і підкріпіть хисткі коліна! Скажіть тим, у кого полохливе серце: ‘Будьте мужні, не бійтесь! Ось ваш Бог! Помста надходить, Божа відплата, — Він прийде й спасе нас!’”
“Смерть буде знищена назавжди, і витре Господь Бог сльози із усіх облич, зніме ганьбу з народу Свого по всьому світі, бо так сказав Господь”.(Ісаї 35:3-4; 25:8-9) Споглядаючи Господа слави, Котрий сходить з небес з усіма святими ангелами, щоб зібрати Церкву останку з-поміж народів землі, пророк чує переможний голос тих, котрі чекають на Нього: “Ось, Він наш Бог! На Нього ми покладали надію, і Він спас нас! Це наш Господь, на Якого ми надіялися. Радіймо і веселімося спасінням Його!”(Ісаї 35:3-4; 25:8-9)
Голос Божого Сина будить померлих праведників і, спостерігаючи, як вони виходять із в'язниці смерті, пророк викликує: “Померлі Твої оживуть, воскреснуть мертві тіла! Тому пробудіться й веселіться, ви, котрі лежите в поросі, бо роса твоя — це роса зцілення, і земля викине мертвих! ”
“Тоді розплющаться очі сліпих і відчиняться вуха глухих. Тоді кульгавий наче олень підскочить, а язик німого піснею озветься”.(Ісаї 26:19; 35:5-6)
У своїх видіннях пророк бачить, як переможці над гріхом і могилою насолоджуються щастям у присутності свого Творця. Вони вільно розмовляють з Ним, як розмовляла людина з Богом на самому початку. “То ж навіки радійте, — говорить їм Господь, — та веселіться з того, що Я творю. Бо ось Я творю Єрусалим на радість його народові — на втіху! І буду Я Єрусалимом радіти, і тішитися народом Своїм. Не буде чути більш у ньому ридання, ані крику!” “Жодний мешканець не скаже: ‘Я хворий’. І прощені будуть провини народу, що в ньому живе”.(Ісаї 65:18-19; 35:6-8; 33:24; 55:13; 40:2)
“Води в пустелі заб'ють джерелом, і потоки в степу! І місце сухе стане ставом, а спрагнений край — джерелами вод”.
“Замість тернини виросте кипарис, а замість кропиви — появиться мирт”.
“Буде там велика дорога і називатимуть її святою, бо не ходитиме нею нечистий; вона служитиме народові святих; не заблудить на ній навіть недосвідчений, коли буде тією дорогою йти”.
“Промовляйте до серця Єрусалима, і скажіть йому, що скінчилася його тяжка доля, що провина його вибачена, бо він отримав з руки Господа вдвоє за всі свої гріхи!”( Ісаї 65:18-19; 35:6-8; 33:24; 55:13; 40:2)
Дивлячись пророчим зором на викуплених, вільних від гріха і будь-яких слідів прокляття, які живуть у Божому місті, пророк у захваті викликує: “Радійте разом із Єрусалимом і тіштеся усі, хто його любить! Радійте ним усі”. “В твоїм краї не буде вже чути про насильство, про руїни й спустошення в границях твоїх. Ти зватимеш твої стіни спасінням, а брами твої — славою! Не сонце буде вже для тебе денним світлом, і не освічуватиме тебе своїм сяйвом місяць, бо Господь буде тобі вічним світлом, і твій Бог — славою твоєю!
Не зайде вже сонце твоє, і місяць твій вже не сховається, бо буде тобі вічним світлом Господь, і дні жалоби твоєї скінчаться! Увесь народ Твій — праведні; вони успадкують землю навіки; вони — паростки Моїх саджанців, діло Моїх рук Мені на славу!”(Ісаї 66:10; 60:18-21)
До слуху пророка дійшли звуки музики і співу, — настільки прекрасні, що такої мелодії, окрім як у видіннях Божих, не слухав жодний смертний. “Визволені Господом повернуться, прийдуть на Сіон з веселим співом, і радість вічна буде в них над головою! Веселощі та радість буде з ними, а журба та зітхання втечуть! ” “Пробуватимуть у ньому утіха та радість, хвала й вдячні пісні”. “Вони співають і виграють: ‘Усі мої джерела в Тобі!’” “Вони підносять свій голос, вітають криками велич Господню”.(Ісаї 35:10; 51:3; Псал.87:7; Ісаї 24:14)
На оновленій Землі викуплені будуть проводити час у таких справах і задоволеннях, які до гріхопадіння приносили щастя Адамові та Єві. Для них Едемське життя буде всюди — і в саду, і на полях. “Вони будуватимуть доми і мешкатимуть в них, насаджуватимуть виноградники, і плоди їхні споживатимуть. Не будуть вони більше будувати, щоб інший там жив, не будуть більше садити, щоб інший споживав. Дні Мого народу будуть як вік дерева, і вибрані Мої працею рук своїх будуть користуватись”.(Ісаї 65:21-22)
Там розвиватимуться всі здібності, зростатиме кожний талант. Там з'явиться можливість для здійснення найграндіозніших задумів, досягнення найвищих цілей, реалізації найблагородніших прагнень. І все ж постійно з'являтимуться все нові вершини для подолання, нові чудеса для захоплення, нові істини для пізнання, нові об'єкти для дослідження; усе це потребуватиме усіх сил розуму, душі й тіла.
Пророки, які бачили ті грандіозні сцени майбутнього, палко бажали повністю зрозуміти їхнє значення. Вони “розвідували і допитувалися... на що або на який часу них вказував Дух Христа... їм було відкрито, що не для них самих, а й для нас служило те, що нині сповіщене вам”.(1Петр.1:10-12)
Який же глибокий зміст прихований у цих описах і яку живу зацікавленість викликають вони в нас — людях, котрі стоять на порозі звершення подій, котрих очікували діти Божі того часу, відколи наші прабатьки залишили Едем. Вони чекали, прагнули і молилися про це!