Під час Свого земного служіння Христос згадував про благотворні наслідки проповіді Йони в Ніневії, порівнюючи мешканців того язичеського міста зі Своїми сучасниками, які називали себе Божим народом. “Ніневітяни, — проголосив Він, — стануть на суд із цим народом, і осудять його, бо вони покаялися через проповідь Йони. А тут більший, ніж Йона!”(Матв.12:41) Христос прийшов у цей користолюбний, заклопотаний світ, де кожний намагається захопити якомога більше; серед цього сум'яття Його голос лунає подібно до Божої сурми: “Яка ж користь людині, якщо здобуде ввесь світ, але занапастить душу свою? Або що дасть людина взамін за душу свою?”.(Марк.8:36-37)
Як проповідь Йони була свідченням для ніневітян, так проповідь Христа стала свідченням для Його покоління. Але як же по-різному було сприйняте Слово Боже! І все ж, незважаючи на байдужість і презирство людей, Спаситель продовжував працювати, поки не виконав Своєї місії.
Історія Йони містить повчання для сучасних вісників. Сьогодні міста нашого світу мають таку ж потребу в пізнанні характеру і намірів істинного Бога, як і жителі стародавньої Ніневії. Посланці Христа мають спрямовувати погляди людей до кращого, однак майже забутого світу. Як записано у Святому Письмі, єдиним навіки непорушним буде місто, архітектором і будівничим якого є Бог. Очима віри люди можуть споглядати оселі Неба, осяяні вічною славою Бога.
Через Своїх посвячених служителів Господь Ісус закликає людей зі святим запалом прагнути безсмертної спадщини. Він заохочує їх збирати собі скарби на Небі, біля Божого трону.
Незабаром усі міста світу спіткає неминуче покарання за неухильно зростаючі беззаконня й нечестя. Людське перо не здатне описати розтління, яке панує нині у світі.
Кожний день приносить нові повідомлення про різноманітні конфлікти, хабарництво та шахрайство; щодня надходить гнітюча інформація про насильство, беззаконня, байдужість до людського страждання, брутальне, жорстоке знищення людського життя. Щодня чуємо про зростання кількості випадків божевілля, убивств, самогубств.
Упродовж усіх віків сатана намагався тримати людей у незнанні щодо добрих намірів Єгови. До цього часу він прагне приховати від них величні принципи Божого Закону — принципи справедливості, милості і любові. Сучасні люди пишаються надзвичайним прогресом та освіченістю, але Бог бачить землю сповненою беззаконня і насильства. Люди продовжують стверджувати, що Божий Закон був скасований, а Біблія — недостовірна книга; в результаті брудний потік зла, якого не було від часів Ноя та відступництва Ізраїлю, затоплює світ. Щоб задовольнити свій потяг до забороненого, люди жертвують душевним благородством, скромністю, благочестям. Похмурий перелік учинених задля зиску злочинів настільки жахливий, що від нього холоне серце і мертвіє душа.
Наш Бог — Бог милосердя. До порушників Свого Закону Він ставиться з довготерпінням і ніжним співчуттям. Однак у наш час, коли люди мають стільки можливостей познайомитися з відкритим у Святому Письмі Божественним Законом, великий Владика Всесвіту не може миритися із сучасними нечестивими містами, в яких панують насильство та злочинність. Незабаром вичерпається Боже довготерпіння до тих, що скніють у своєму непослухові.
Але чи раптова, несподівана зміна у ставленні Бога до мешканців грішного світу мала б викликати в людей здивування? Хіба повинні вони дивуватись, якщо за переступи і злочини їх спіткає покарання? Хіба повинні вони засмучуватися від того, що Бог знищить тих, котрі здобули своє нечестиве багатство шляхом обману і шахрайства? Хоча на дорозі багатьох людей яскраво сяяло світло Божих вимог, вони відмовилися визнати верховну владу Єгови, вирішивши залишатися під чорним прапором ініціатора всякого повстання проти небесного Правління.
Довготерпіння Боже вельми велике — настільки велике, що коли ми дивимося на постійне зневажання Його святих Заповідей, то доводиться лише дивуватися. З усіх рис характеру всемогутнього Бога довготерпіння завжди було домінуючим. Однак надійде час, коли Він підведеться для покарання нечестивих, які так зухвало зневажають справедливі вимоги Його Десятислів'я.
Бог дає людям час для випробування, однак існує межа Божественного довготерпіння; тому Божі суди неминуче прийдуть. Господь довготерпить людям і містам, милостиво пропонуючи їм спасіння від божественного гніву, але прийде час, коли їхні благання про помилування не будуть почуті. Непокірні, які продовжують відкидати світло Істини, все ж будуть знищені. Бог учинить це з милості як до них самих, так і до тих, на кого вони могли б вплинути своїм негативним прикладом.
Для світу наближається час великого горя, від якого не зможуть врятувати жодні людські засоби. Дух Божий поступово залишає землю. Лиха на морі і суші швидко змінюють одне одного. Як же часто чуємо повідомлення про землетруси й урагани, пожежі і повені, що супроводжуються великими людськими жертвами та матеріальними збитками? Звичайно, ці стихійні лиха відбуваються внаслідок дій хаотичних, некерованих, непідвладних людському контролю сил природи, але в усьому цьому потрібно зауважувати Божий намір. Це — засоби, за допомогою яких Він намагається пробудити в людях усвідомлення грізної небезпеки.
Божі вісники, котрі послані працювати у великих містах, не повинні падати духом через беззаконня, несправедливість і розпусту, з якими їм доводиться зустрічатися. Господь потішатиме кожного Свого працівника тими ж словами, якими Він підбадьорював апостола Павла в нечестивому Коринті: “Не бійся, але говори й не мовчи, бо Я з тобою, і на тебе ніхто не накинеться, щоб заподіяти тобі зло, тому що Я маю в цьому місті багато людей”.(Дії 18:9-10) Нехай ті, котрі виконують служіння спасіння душ, пам'ятають: хоча багато людей не прислухаються до Божої поради Його Слова, однак не увесь світ відвернеться від світла й істини, від заклику співчутливого терплячого Спасителя. У кожному місті, яким би розпусним і злочинним воно не було, є чимало людей, котрі, отримавши правдиву науку, стануть послідовниками Ісуса. Таким чином вістка спасіння досягне тисяч сердець, які приймуть Христа особистим Спасителем.
Нині до мешканців Землі також звернений Божий заклик: “Тому будьте готові й ви, — бо прийде Син Людський тієї години, коли ви не думаєте!”.(Матв.24:44) Стан сучасного суспільства, а особливо великих міст світу, ясно свідчить про настання години Божого суду та скорий кінець історії Землі. Ми стоїмо на порозі найбільшої кризи усіх віків. Незабаром Божі суди у вигляді пожеж, повеней, землетрусів, війн, кровопролиття слідуватимуть одне за одним. Ці великі вирішальні події для нас не повинні стати несподіванкою, бо ангел благодаті більше не закликатиме нерозкаяних.
“Бо ось Господь виходить із місця Свого карати мешканців землі за їхню провину. Земля віддасть кров, яку увібрала в себе, і вже не ховатиме убитих своїх!”.(Ісаї 26:21) Насувається буря Божого гніву; у той час встоять лише ті, хто відгукнувся на заклик благодаті, як свого часу на проповідь Йони відгукнулися мешканці Ніневії, освятившись через послух закону Божественного Повелителя. В час цього спустошення праведні знайдуть сховише з Христом у Богові.
Розділ 23. Ассирійський полон
Останні роки приреченого на занепад Ізраїльського царства були позначені таким насильством і кровопролиттям, яких не було навіть у найгірші часи розбрату і розрухи за днів царювання дому Ахава. Упродовж понад двох століть правителі десяти племен сіяли вітер, а тепер пожинали бурю. Один за одним унаслідок змов гинули царі, поступаючись місцем іншим честолюбним правителям. “Вони ставлять царів, — говорить Господь про цих узурпаторів, — але не від Мене; вони князів обирають, але Я не знаю”.(Осії 8:4) Усяка справедливість була відкинута, а ті, хто перед лицем народів землі мав бути хоронителем Божественної благодаті, “зрадили Господа”(Осії 6:7) й один одного.