Тоді Ангел сказав Ісусові: “Так говорить Господь Саваот: Якщо ти ходитимеш Моїми дорогами, і пильнуватимеш Мою службу, тоді ти судитимеш Мій дім, і над моїми дворами наглядатимеш; дам тобі можливість ходити між тими, котрі стоять тут”.(Зах.3:7-8) Це означало: якщо він буде слухняним, то стане суддею або керівником храму та звершуватиме служіння в ньому; він ходитиме серед ангелів-служителів ще в цьому житті, а згодом Приєднається до славного сонму навколо Божого престолу.
“Послухай-но, Ісусе, первосвященику, ти і товариші твої, що сидять перед тобою, бо вони мужі знаменні. Ось Я приведу Мого Слугу — Пагінця”.(Зах.3:7-8) На Пагінця, майбутнього Визволителя, покладав свою надію Ізраїль. Саме через віру в прийдешнього Спасителя Ісус та його народ отримали прощення. Через віру в Христа вони знову віднайшли Божу милість. Якщо вони й далі ходитимуть Його дорогами і виконуватимуть Його постанови, то через Його заслуги стануть “мужами знаменними”, обранцями Неба з-поміж усіх народів Землі.
Подібно до того, як сатана звинувачував Ісуса та його народ, так протягом усіх віків він звинувачує тих, хто шукає милості й прихильності Бога. Він “звинувачує їх день і ніч”.(Об'явл.12:10) Боротьба точиться за кожну врятовану від сили зла душу, ім'я якої записане в книзі життя Агнця.
Ще ніхто не увійшов до Божої сім'ї без рішучого опору ворога. Але Той, Хто був надією, захистом, виправданням і викупленням Ізраїлю в давнину, залишається сьогодні надією Церкви.
Сатана звинувачує усіх, хто шукає Господа, і зовсім не тому, що йому огидні їхні гріхи. Він тішиться їхніми вадами, бо знає: вони стануть підвладними йому лише тоді, коли порушать Божий Закон. Його звинувачення викликані тільки ненавистю до Христа. Завдяки Планові спасіння Ісус звільняє людство від диявольських кайданів, визволяє душі з-під його влади. Вселенський бунтівник сповнюється ненависті й люті, коли бачить докази вищості й переваги Христа, тому з диявольською силою і підступом намагається вихопити з Його рук спасенні людські душі. Він — причина того, що люди впадають у скептицизм, втрачають довіру до Бога і віддаляються від Його любові; він спокутує їх порушувати Закон, після чого стверджує, що вони — його в'язні, і Христос не має права відібрати їх у нього.
Сатані відомо: хто просить у Бога прощення й милості, ті отримають ці дари. Він нагадує людям їхні гріхи, щоб остаточно розчарувати їх. Він постійно вишукує привід для звинувачення тих, котрі прагнуть коритися Богові. Навіть їхнє найкраще, найприємніше для Бога служіння він прагне представити спотвореним. За допомогою безлічі засобів, най витонченіших і найжорстокіших, він намагається домогтися їхнього засудження.
Людина сама по собі безсила протистати звинуваченням ворога. Визнаючи свою вину, вона стоїть перед Богом у заплямованому гріхом одязі. Але Христос, наш Заступник, успішно відстоює інтереси кожного, хто через розкаяння та віру доручив Йому захист своєї душі. Він благає за них і, використовуючи наймогутніший аргумент — Голгофу, перемагає їхнього обвинувача. Його досконалий послух Божому Законові дає Йому всяку владу на Небі й на землі, і тому Він просить у Свого Отця милості та примирення для грішної людини. Звертаючись до обвинувача Свого народу, Він говорить: “Господь нехай пригрозить тобі, сатано. Вони — надбання Моєї Крові, головешка, що вихоплена з вогню”. А тих, котрі з вірою покладаються на Нього, запевняє: “Я зняв з тебе провину твою, і зодягну тебе в одежу святкову”.(Зах.3:1-5)
Люди, зодягнені в одяг Христової праведності, стоятимуть перед Ним як вибрані, вірні й істинні. Сатана безсилий вирвати їх з руки Спасителя. Христос не дозволить жодній душі, котра з покаянням і вірою просить у Нього захисту, опинитися під владою ворога. Його Слово пропонує: “Хіба що він шукатиме захисту в Мене, захоче укласти мир зі Мною, — нехай же укладе мир зі Мною”.(Ісаї 27:5) Обітниця, дана первосвященикові Ісусу, стосується усіх: “Якщо пильнуватимеш Мою службу... дам тобі можливість ходити між тими, котрі стоять тут”.(Зах.3:7-8) Божі ангели супроводжуватимуть праведників уже в цьому світі, доки, нарешті, праведники разом з ангелами не стануть навколо Божого престолу.
Видіння Захарії про Ісуса та Ангела особливим чином пов'язане з переживаннями Божого народу під час заключних сцен великого дня викуплення. Тоді Церква останку зазнає великих випробувань і горя. Хто буде дотримуватися Божих Заповідей та Ісусової віри, ті відчують на собі лють змія і його воїнства. Сатана дивиться на мешканців світу як на своїх підданих; він має владу навіть над багатьма з тих, котрі визнають християнство. Але існує невелика група людей, які протистоять його владі. Якби дияволові вдалося стерти їх з лиця землі, його перемога була б повною. Як за давніх часів він підбурював язичеські народи знищити Ізраїль, так у недалекому майбутньому спонукатиме нечестивих мешканців Землі погубити Божий народ. Людей примушуватимуть підкоритися людським постановам ціною порушення Божественного Закону.
Вірних Божих дітей будуть переслідувати, засуджувати, оголошувати поза законом. “Видаватимуть вас і батьки, і брати, і рідня, і друзі”.(Луки 21:16) Єдина їхня надія — Божа милість; єдиний захист — молитва. Як Ісус, великий священик, благав Ангела, так і Церква останку зі скрушеним серцем і непохитною вірою проситиме прощення й визволення через Ісуса, свого Заступника. Вони повністю усвідомлюють свою гріховність і недостойність, а тому готові впасти у відчай.
Спокусник стоїть поряд і звинувачує їх так само, як він стояв біля Ісуса (з книги Захарії) і перешкоджав йому. Він вказує на їхній брудний одяг, їхні людські вади. Він нагадує про їхні слабкість та нерозважливість, гріхи невдячності та велику відмінність від Христа, що ганьбить їхнього Викупителя. Він намагається залякати їх, навіюючи думки про безнадійність їхнього становища, про незмивні плями на їхньому одязі. Так він сподівається знищити їхню віру, щоб вони поступилися його спокусам і залишили Бога.
Сатані до найменших подробиць відомі гріхи, до яких він спокушав Божих дітей; з цієї причини він висуває проти них свої звинувачення, стверджуючи, що через власні гріхи вони втратили Божественний захист і тепер він має право знищити їх. Спокусник заявляє: вони, як і він, заслуговують позбавлення Божої милості. “Невже такі люди, — говорить він, — можуть зайняти на небі моє місце та місця моїх ангелів? Вони стверджують, що виконують Божий Закон, але чи дійсно вони дотримувалися його постанов? Хіба вони не любили себе більше, аніж Бога? Хіба вони не ставили особисті інтереси понад служіння Йому? Хіба вони не любили все світське? Подивіться, які гріхи заплямували їхнє життя. Погляньте на їхні егоїзм, злобу, ненависть один до одного. Хіба може Бог прогнати від Себе мене та моїх ангелів і в той же час прийняти винних у таких же гріхах? О Господи, у Своїй справедливості Ти не можеш так учинити. Справедливість вимагає їхнього засудження”.
Та хоча послідовники Христа і згрішили, вони не віддали себе у владу сил темряви. В покорі і розкаянні вони визнали свої гріхи, щиро шукали Господа, і тому Божественний Заступник просить за них. Той, Хто найбільше був зганьблений їхньою невдячністю, Бог, Котрий знає не тільки їхні гріхи, але й каяття, говорить: “Господь нехай заборонить тобі, сатано!” Я віддав Своє життя за ці душі. Вони записані на долонях Моїх рук. Так, вони недосконалі, можуть помилятися, але вони розкаялися, і Я простив та прийняв їх.
Напади сатани сильні; його обман — витончений, але око Господнє пильнує над Його народом. Їхня боротьба запекла, полум'я вогню мало не спалило їх, але Ісус виведе їх немов випробуване у вогні золото. Усе земне буде знищене, щоб образ Христа міг досконало відобразитися в них.
Часом здається, що Господь забуває про небезпеки, які загрожують Його Церкві, і про рани, завдані ворогами. Але Бог не забуває. Ніщо в цьому світі не є таким дорогим Божому серцю, як Його Церква. І не за Його волею світський вплив ганьбить її репутацію. Він не залишає Свій народ у владі диявольських спокус. Він покарає усіх, хто представляє Його у фальшивому світлі, але виявить милість до тих, котрі щиро каються. Хто просить у Нього сили для формування християнського характеру, той отримає необхідну допомогу.