Тож сьогодні ввечері я навідав цю даму й поставив їй це питання впрост, як є: чи будете ви з нами? Вона сказала, що буде — але не без умов. Висловилась абсолютно чітко. Вона сказала, що в «мирських справах» (її вираз) ми можемо керувати громадою як завгодно: прибирати вулиці, розселятися, вмикати електрику.
Але також вона абсолютно чітко висловилася щодо того, щоб в усьому, що стосується темного чоловіка, радилися з нею. Матінка переконана, що ми — частина своєрідної шахової партії між Богом і Сатаною; що головний представник Сатани в цій грі — це Супротивник, ім’я якого, як стверджує вона, Рендалл Флеґґ («Цього разу він використовує це ім’я», — каже вона), і з якихось радше Йому відомих причин Своєю представницею Бог обрав її. Вона переконана, і я теж із нею згоден, що попереду — боротьба, і там уже або ми — або він. Вона вважає, що боротьба — найважливіша річ, і вона твердо стоїть на тому, щоб із нею радилися коли наші рішення стосуються цього… і його.
Тепер я б не хотів вдаватися в релігійні висновки з усього цього, доводити, має вона рацію чи ні, але має бути очевидним те, що хоч які висновки ми з того зробимо, але перед нами ситуація, з якою необхідно щось вирішувати. Тож у мене є низка пропозицій».
Заява Ніка спричинила певне обговорення.
Нік висунув таку пропозицію: чи можемо ми як Комітет домовитися не обговорювати теологічних, релігійних чи надприродних висновків з питання про Супротивника під час зборів? Сімома голосами з семи Комітет підтримав заборону обговорювати ці питання, принаймні під час засідання.
Наступна пропозиція Ніка була така: чи можемо ми погодитися, що головним засекреченим, таємним питанням роботи Комітету буде питання, що робити з силою, яку називають темним чоловіком, Супротивником чи Рендаллом Флеґґом? Ґлен Бейтман вніс поправку, що інколи таємне питання може бути й інше, як-от справжня причина запровадження Поховального комітету, яку слід тримати між нами. Пропозицію підтримали 7 проти 0.
Потім Нік вніс свою власну пропозицію — інформувати матінку Ебіґейл про всі громадські й приватні справи, якими займається Комітет.
Пропозицію було підтримано 7 проти 0.
Розглянувши нагальні справи, пов’язані з матінкою Ебіґейл, Комітет на прохання Ніка перейшов до питання про темного чоловіка. Було висунуто пропозицію послати трьох добровольців на розвідку, з тим щоб вони приєдналися до людей темного чоловіка й дізналися, що там відбувається в дійсності.
Одразу зголосилася Сью Стерн. Після деякої дискусії із цього питання Ґлен Бейтман отримав слово і поставив на голосування: прийняти резолюцяю, що ніхто ні з Тимчасового, ні з Постійного комітету не має права зголошуватися на розвідку. Сью Стерн спитала чому.
ҐЛЕН: Ми всі поважаємо ваше щире бажання допомогти, Сьюзен, але, власне, ми просто не знаємо, чи наші посланці зможуть повернутись, і коли зможуть, і в якому вигляді. Нині в нас є не така вже дрібна робота поставити все в Боулдері на відповідні рейки, даруйте за кліше. Якщо ви підете, нам доведеться шукати на ваше місце когось нового, якому треба коротко викласти те, про що ми зараз говоримо. Просто я не вважаю, що ми можемо дозволити собі гаяти час.
СЬЮ: Мабуть, ви маєте рацію… чи принаймні у ваших словах є сенс… проте в мене все-таки інколи виникає питання, чи це одне й те саме. Чи навіть зазвичай це те саме. Власне, зараз ви кажете, що не можна нікого з Комітету посилати, бо ми всі пиздець які незамінні. То ми просто… просто… не знаю…
СТЮ: Відсиджуємося в кущах?
СЬЮ: Так. Дякую. От власне це я й маю на увазі. Ми собі відсиджуємося в кущах і посилаємо замість себе когось іншого — а його там, може, розіпнуть на телефонному стовпі чи ще гірше щось зроблять.
РАЛЬФ: А що, в дідька, гірше можна придумати?.
СЬЮ: Не знаю, але вже коли хто це знає, то це Флеґґ. Мені про це огидно й думати.
ҐЛЕН: Може, думати й огидно, але ви нашу позицію висловили аж надто скорочено. Ми тут політики. Перші політики нової ери. Нам просто треба сподіватися, що наша мета — більш гідна, ніж деякі цілі, через які політики відправляли людей на смертельний ризик.
СЬЮ: Я ніколи не думала, що буду політиком.
ЛАРРІ: Вітаємо в нашому гурті!
Пропозицію Ґлена, що ніхто з Тимчасового комітету не повинен іти в розвідку, підтримали — похмуро — 7 проти 0. Френ Ґолдсміт тоді спитала Ніка, за якими ознаками слід обирати ймовірних агентів під прикриттям і що вони повинні будуть з’ясувати.