він не винен у тому, що люди голосували чистими бюлетенями, Якщо ви не заперечуєте, то позаяк нагода мені допомогла, то я хотів би поговорити з вами тут, без свідків, А я, якщо не помиляюся, то думаю, що цей допит, якщо так його називати, вам буде зручніше, як і перший, провести у присутності мого чоловіка, Про допит не йтиметься, я не стану діставати з кишені свій записник, не маю я також схованого магнітофона, крім того, зізнаюся вам, що моя пам’ять уже далеко не та, якою вона була раніше, я легко все забуваю, а надто коли не записую того, що мені розповідають, Я не знала, що пам’ять спроможна чути, Це другий слух, бо слух зовнішній лише переносить звуки всередину, У такому разі, чого ви хочете, Я вже сказав, що хочу поговорити з вами, Про що, Про те, що відбувається в цьому місті, Пане комісар, я дуже вдячна вам за те, що вчора ввечері ви прийшли в мій дім і розповіли мені, а також моїм друзям, що існують в уряді люди, дуже зацікавлені, що чотири роки тому дружина лікаря не осліпла й тепер, схоже, є організаторкою змови проти держави, але тепер, якщо ви більше не маєте чого сказати мені на цю тему, я думаю, що більше нам немає про що розмовляти, Міністр внутрішніх справ зажадав від мене, щоб я передав йому фотографію, на якій ви, пані, зображені разом зі своїм чоловіком та вашими друзями, й сьогодні вранці я був біля кордону, щоб її передати, Тож ви знайшли, що мені сказати, в усякому разі, виправдали свій намір переслідувати мене, прийшли прямо до мого будинку, адже ви вже знаєте адресу, Я вас не переслідував, не ховався за деревом і не вдавав, ніби читаю газету, чекаючи, коли ви вийдете з дому, щоб потім піти за вами за прикладом моїх підлеглих, інспектора й агента, які разом зі мною беруть участь у розслідуванні, я наказав їм переслідувати підозрюваних лише для того, щоб дати їм роботу, більше ні для чого, Ви хочете сказати, що опинилися тут цілком випадково, Достоту так, я йшов вулицею і побачив, як ви вийшли з дому, Важко повірити, що лише чиста випадковість привела вас на вулицю, де я живу, Думайте про це, як вам хочеться, У всякому разі, йдеться про те, що я маю підстави назвати щасливою випадковістю, бо інакше я не довідалася б, що наша фотографія потрапила до рук вашого міністра, Я сказав би вам про це за іншої нагоди, І навіщо вашому міністру та фотографія, якщо це не надмірна цікавість із мого боку, Я не знаю й не можу вам сказати, але переконаний, що з цього не буде нічого доброго, Тож ви не влаштуєте мені другий допит, запитала дружина лікаря, Ні сьогодні, ні завтра, ніколи, якщо йтиметься лише про моє бажання, я вже знаю все, що хотів знати про цю історію, Поясніть свою позицію краще, сідайте, не нависайте наді мною, як ота дама з порожнім глеком. Несподівано з’явився собака й великими стрибками, гавкаючи, з-поза кущів помчав прямо на комісара, який інстинктивно відступив на два кроки, Не бійтеся, сказала дружина лікаря, схопивши собаку за повідець, він вас не вкусить, А звідки ви знаєте, що я боюся собак, Я не відьма й переконалася в цьому, коли ви сиділи в нашому помешканні, Це так упадає у вічі, Це досить помітно, спокійно, останнє слово було звернене до собаки, який перестав гавкати й тепер створював у горлянці хрипкий безперервний звук, гарчання, ще тривожніше, ніж музика органа з погано настроєними нижніми нотами, Ви ліпше сядьте, аби він бачив, що ви не хочете завдати мені шкоди. Комісар сів із великою обережністю, дотримуючись дистанції, Як його звуть, запитав він, Констан, але я та мої друзі називаємо його Слізний пес, хоч ми й нагородили його ім’ям Констан, бо воно коротше, А чому ви дали йому таку кличку — Слізний пес, Бо коли чотири роки тому я заплакала, він підійшов до мене й облизав мені сльози, Це було під час білої сліпоти, Атож, під час білої сліпоти, собака, якого ви бачите перед собою, є другим чудом, що відбулося в ті нещасні дні, по-перше, була жінка, яка не осліпла, хоч і мусила б, а по-друге, знайшовся співчутливий пес, який облизав їй сльози, Це справді сталося, чи вам наснилося, Те, що ми бачимо уві сні, теж відбувається насправді, пане комісар, На щастя, не з усіма, Ви маєте якісь особливі причини, щоб сказати це, Ні, я сказав це, аби щось сказати. Комісар збрехав, повна фраза, яка мало не злетіла з його губів, була іншою, На твоє щастя, альбатрос не прийде сюди виколоти тобі очі, Собака наблизився до комісара й майже доторкнувся писком до його колін. Він подивився на нього, і його очі сказали, Я не завдам тобі шкоди, не бійся, вона теж мене не боялася в той день. Тоді комісар повільно простяг руку й доторкнувся до його голови. Йому захотілося плакати, дозволити, щоб сльози потекли вниз по обличчю, може, чудо повториться. Дружина лікаря поклала книжку до сумки і сказала, Ходімо, Куди, запитав комісар, Ви пообідаєте з нами, якщо у вас немає важливіших справ, А ви переконані, В чому, Що вам не буде неприємно, якщо я сидітиму за вашим столом, Переконана, І ви не боїтеся, що я обману вас, Ні, адже я побачила сльози у ваших очах.