н, пане директор, сказав комісар, подавши йому конверт, Сядьмо, сказав директор, і дайте мені дві хвилини, будь ласка. Читання не приголомшило його так, як головного редактора, але він був, безперечно, спантеличений і стурбований, коли підвів погляд, Хто ви, пане, запитав він, не знаючи, що головний редактор уже запитував комісара про це, Якщо ваша газета погодиться опублікувати те, що тут є, то ви довідаєтеся, хто я такий, якщо ні, я заберу листа й піду звідси без зайвих слів, лише подякувавши вам за те, що ви погодилися згаяти для мене частину вашого часу, Я хочу інформувати вас, директоре, що пан має ще одного такого листа, якого хоче передати в іншу газету, сказав головний редактор, Достоту так, сказав комісар, я його маю із собою і передам його ще сьогодні, якщо ми не дійдемо з вами згоди, бо абсолютно необхідно, щоб це було опубліковано завтра, Чому, Бо завтра мій матеріал ще може перешкодити тому, щоб була вчинена несправедливість, Ви говорите про дружину лікаря, Атож, пане директор, бо з неї хочуть зробити цапа-відбувайла за те, що діється в нашій країні, Але це ж безглуздя, Не кажіть про це мені, скажіть це уряду, скажіть міністерству внутрішніх справ, скажіть вашим колегам, які публікують те, що їм наказують публікувати. Директор обмінявся поглядом із головним редактором і сказав, Ви повинні розуміти, ми не зможемо опублікувати вашу декларацію в такому вигляді, в якому ви її написали, з усіма подробицями, Чому, Не забувайте, що ми живемо в місті, яке перебуває у стані облоги, цензура пильно стежить за змістом преси, а надто таких газет, як наша, Опублікувати ваш текст означатиме, що нашу газету закриють того ж таки дня, сказав головний редактор, То ви нічого не зможете вдіяти, запитав комісар, Ми можемо спробувати, але не можемо бути певні в результаті, Як, запитав комісар. Після нового швидкого обміну поглядами з головним редактором директор газети сказав, Настав час, щоб ви, пане, сказали нам, хто ви такий, ви, звичайно, підписалися під своїм листом, але ми не можемо бути певні, що це прізвище не фальшиве, ви просто можете бути провокатором, якого підіслала сюди поліція, щоб випробувати нас і скомпрометувати, я цього не стверджую, зазначте собі, але хочу, аби ви зрозуміли, що ми не зможемо подовжувати нашу розмову, якщо ви, пане, зараз же не відрекомендуєтеся своїм справжнім прізвищем. Комісар засунув руку до кишені, дістав гаман. Ось дивіться, сказав він і подав директору своє посвідчення комісара поліції. Вираз обличчя директора негайно змінився від стриманого до приголомшеного, То ви, пане, комісар поліції, запитав він, Комісар поліції, ошелешено повторив головний редактор, якому директор передав документ, Атож, спокійно відповів гість редакції, і тепер, я думаю, ми можемо продовжити нашу розмову, Якщо пробачите мене за цікавість, запитав директор, що примусило вас зважитися на такий крок, Це моя справа, Назвіть мені бодай одну причину, аби я не думав, що все це мені сниться, Коли ми народжуємося, коли входимо в цей світ, ми ніби укладаємо договір на все своє життя, але може статися, що одного дня ми себе запитаємо, хто підписався за мене, я це запитав, а відповіддю є цей лист, А ви усвідомлюєте, якими можуть бути для вас наслідки, Атож, я мав досить часу, аби подумати про це. Запала мовчанка, яку порушив комісар, Ви сказали, що можете спробувати, Ми думали про невеличкий трюк, сказав директор і зробив знак головному редакторові, щоб той продовжив, Наша ідея, сказав головний редактор, полягає в тому, щоб опублікувати у вочевидь інших термінах, без риторики поганого смаку, те, що друкувалося в газетах сьогодні, а в кінці змішати все це з інформацією, яку ви нам принесли, це буде нелегко, а проте не здається мені неможливим, це питання вправності та щастя, Ми покладемо надію на неуважність або навіть на ледачість цензора, додав директор, молитимемо бога, щоб він подумав, Позаяк я це знаю майже напам’ять, то немає потреби дочитувати до кінця, На яку ймовірність успіху можемо ми сподіватися, запитав комісар, Правду кажучи, не таку велику, визнав головний редактор, але нам доведеться покластися саме на цю ймовірність, А якщо міністерство внутрішніх справ захоче знати, з якого джерела інформації ви здобули свої відомості, Спробуємо покластися на професійну таємницю, хоч це мало нам допоможе у стані облоги, А якщо вони наполягатимуть, якщо погрожуватимуть, Тоді хоч як би нам цього не хотілося, ми не матимемо іншої ради, як назвати вас, ми будемо, звісно, покарані, але найтяжчі наслідки впадуть на вашу голову, сказав директор, Дуже добре, відповів комісар, тепер, коли ми всі знаємо, на що ми можемо розраховувати, рушаймо вперед, і якщо молитися щось означає, тоді я молитимуся, щоб читачі не повелися так само, як, ми сподіваємося, поведеться цензор, тобто щоб вони дочитали ваше повідомлення до кінця, Амінь, хором відповіли йому директор і головний редактор газети.