7
Так вона потонула в безтямі (ще до того, як дісталася до своєї кімнати в кінці коридору) з отим жорстоким знаком помаху руки і застиглою проекцією перед очима; і гірким докором у вухах, що його колись давно Ілонка Кутай кинула їй після богоявлення в сільській школі:
Кожен принаймні подавав цвяхи.