«Лазанья, салат і чіпси готові», — пролунав голос робота-кухаря. Джеймі більше хотів їсти, ніж грати в ігри подруги, тому направився на кухню і забрав усе необхідне. Чилі кон карне було запрограмоване на кінець вечора.
Вони умостились. Приклавши невеличкий пристрій до очей, замінили лінзи Wave на спеціальні 4D-лінзи. Шоу почалося.
Крісла несподівано опинились наче в залі серед глядачів шоу. Попереду були чотири ведучі: грудаста тюнінгована молода блондинка, чоловік-транссексуал, одягнений в претензійний от кутюр костюм жіночого крою, бородатий чоловік у піджаку в клітинку та окулярах, і строгого виду брюнетка за п’ятдесят, одягнена в усе чорне із занадто відкритим декольте.
Першими вийшла група танцюристів, що танцювали dubrun. Теруко заворожено спостерігала за дійством і жувала. Джеймі виступ не подобався. Раптом на руки дівчини заскочив песик і почав об неї лащитись. «Диви, яке», — подумав Джеймі.
— А так і не скажеш, що це робот, — сказав він.
— Так, це wave-dog 6s. Може вивчити до 1000 команд, але мені байдуже. Він просто милий.
— А чому ти живого не купиш?
— Я що, дурна? Він же смердить! Феее! І кормити його треба, і гуляти з ним. Ще слиною мене обмаже.
Роботи-собаки були зроблені з біотканини назовні та металевого екзоскелета-конструктора всередині. Екзоскелет протягом запрограмованого часу розкладався, а зовнішня оболонка розширювалась і видозмінювалась. Таким чином цуценя виростало до дорослого пса. Час росту можна було коригувати. Цуценя могло вирости до трирічного пса навіть за день. Хоча для багатьох це було зашвидко. Більшість програмували на місяць-два. Потім можна було відкотити назад. Хоча за кілька місяців той самий робот-песик зазвичай набридав, і купували нового, іншої породи.
— Уяви, моя сестра надумалась народжувати дитину! — сказала Теруко.
— Як? По-справжньому?
— Так! Геть здуріла. Є ж ціла купа фірм, які на 3D-принтері надрукують яку хочеш дитину… А ти ще й вибрати можеш, якою вона буде: і колір очей та волосся, і зріст, і форму обличчя, ну все! Це ж дуже зручно, як у супермаркеті! Так ні, вперлась — сама.
— Дивна вона в тебе, — відповів Джеймі і трохи задумався, наче про щось згадавши.
— Це ще її хлопець той надоумив, він «ортодокс».
— Жесть…
— Я б сама ніколи не захотіла. Я що — собака, щоб рожати сама? Це так гидко і неестетично.
— Ну, зараз це просто тупо! Для чого бути, як дикун… Ми вже самі можемо обирати, що нам залишити від природнього в собі, а що змінити чи віддати роботам… Так вчора по ящику говорили… Секс я точно хочу залишити! — засміявся хлопець, хоча й швидко замовк.
— Я також! — посміхнулась Теруко.
Джеймі все ще тривожили якісь думки, але він їх негайно відігнав, а щоб вони не повернулись, почав притискатись до Теруко. Проте та його раптом зупинила:
— А знаєш, як у серіалі Теруко це робить? — запитала вона.
— Як?
— Із трьома хлопцями відразу! — хіхікнула дівчина. — І я так хочу!
— Еее… — зупинився Джеймі.
До зустрічі з Несті Лу, тобто Теруко (а як її звали насправді, він і не знав), Джеймі був поглинутий тимчасовими розпусними зв’язками, перепробував багато новомодних схиблених розваг, але кожна нова розвага залишала після себе лише спустошеність. Він сподівався, що з Несті Лу матиме щось чистіше, тендітніше, хоча й знав її менше місяця. А тут вона фактично пропонує йому повернутись до колишнього життя.
— Для чого тобі ще двоє? Давай… Може… Давай поки так?
— Я хочу, як Теруко! Ти не любиш мене?
— Люблю…
— Не кажи, що ти будеш ревнувати! — розсміялася дівчина. — Ревнують тільки бовдури. Дурник!
Джеймі мовчав, відвернувши голову в сторону.
— Я дочка світла, я маю світити всім! Так каже Теруко. Що поганого у нових відчуттях? Це ж прикольно. Усі так роблять! І ніхто не ревнує. Я вже говорила з Боббі і Кевіном, вони з радістю приєднаються.
— Ти говорила з ними?? — спалахнув хлопець.
— Так, чого ти злишся? — здивувалася дівчина.
«Сука», — подумки вилаявся він.
У ньому все кипіло і хотілось її відштовхнути, вигнати її з дому, от тільки це був її дім, а не його. «Епсилон старт! Байк», — сказав Джеймі вголос, не соромлячись. Через мить він уже керував ховербайком, залишивши свою подругу у повному нерозумінні додивлятись «Фактор любові» наодинці. Раніше він би легко пристав на пропозицію Теруко, але зараз йому хотілось по-іншому. Він втомився. А вона виявилась не тою, яка б його зрозуміла і відповідала його новим устремлінням.
Куди він летів, він ще не знав. Була лише сьома вечора. Справжнє життя у Детройті починалось за кілька годин, і воно було багатим на пропозиції.
3
Джеймі замовив собі послугу. Ця ідея прийшла ніби одкровення після добрячої порції алкоголю і стимуляторів. Він не знав, звідки вона прийшла, немов сама постала як Венера з морської глибини. І його затуманений психотропними речовинами розум аж зрадів цій ідеї, наче він її давно чекав, і ось вона — відгукнулась на його поклик, показала йому своє лице.