Той спробував допомогти йому встати, але забув, що увімкнув на одній руці електрошок. «Блін, не хотів же! Вибач! Вибач!» — сказав Джеймі, але вже було запізно. Ріккі струсонуло розрядом, і він припав до підлоги ще сильніше. «А струм все одно його бере, ти диви… Хоч і вічно молодий», — подумав хлопець.
Він ще раз подумки вибачився перед Анджело і зайшов до Вакха.
— Джеймі! А я вже думав, з тобою щось сталось,— несподівано радісно привітався той, наче геть не здивувався такому візиту. — Ну, що, вивів токсини? — єхидно запитав він.
— Ах ти ж… — ледь не спалахнув хлопець, проте вчасно зупинився. — Вивів, аякже… Тільки, наскільки пам’ятаю, ми особисто не знайомі…
— Вакх. Очолюю ту силу, яка творить, що хоче, ні в кого не питаючи.
— Яка самооцінка… — сказав убік Джеймі. — А мене, я бачу, ви уже знаєте. Через свій чіп! Я так і знав, що він…
— Що ти знав? — перебив його Вакх. — Якби не цей йолоп Анджело, нічого ти б не знав! Люди… Завжди ви все псуєте! Ну, що ти хочеш?
— Ви так зі мною говорите, наче я вам якийсь друг…
— Я так говорю, — відповів Вакх, — бо ти був у мене в гостях! У мене! — наголосив він. — А я нікого не забуваю, Джеймі! Нікого! — в його очах промайнув особливий блиск. — Усі, хто зі мною зв’язуються, стають моїми друзями надовго! І ще одне. Я люблю, коли мені говорять «ви» тільки тоді, коли бояться. Тому не ламай дурня. Кажи, що ти хочеш, і вали звідси.
— Де Картер?
— Не знаю, хто це.
— Не бреши! — різко кинув Джеймі. — Він був тоді на Центральному вокзалі.
— А хіба не ти його убив?
— Я… — зам’явся Джеймі. — Я думав, він може бути ще живий.
— Не знаю, — відповів Вакх. — Це ж твій друг, а не мій. Хто сторож другові твоєму? Хто його туди заманив? Хто над ним знущався? А тепер ти приходиш до мене і питаєш, де він.
— Ти маєш знати… — сухо і сумно відповів хлопець.
— А навіть якщо і живий, тобі що з того? Хочеш завершити почате?
— Ні, я хочу його врятувати…
— Від себе?
— Від тебе! — крикнув йому Джеймі.
— Оо, я чую нотки колишньої люті, — зрадів Вакх. — Ти знаєш, я спостерігав тоді за тобою, Джеймі. Твоя тваринність, твоя безмежна і бездонна лють справили враження навіть на мене. А я бачив багато… У мене на тебе навіть були плани! Ти міг би стати одним із моїх найкращих воїнів… Але ти проявив слабкість! Розкис! Подивись на себе зараз. Ти жалюгідний. Скільки ти разів уже плакав за цей час? Ти що, дівчинка?
— Іди в баню! — не стримався Джеймі. — Що з Картером?
— Живий твій Картер, — відповів Вакх. — Але тепер він потрібен мені.
— Для чого?
— Ти думаєш, я маю перед тобою звітувати? Твоє нахабство вражає. Але, зрештою, так навіть цікавіше… У нас через тиждень буде захід. Скажімо, конференція. І Картер нам буде дуже потрібен. Але знаєш, що… Ти можеш взяти участь також. Раптом у тобі знову прокинеться справжній Джеймі, а не той сцикун, яким ти став зараз.
— Вибирай слова.
— А то що? — засміявся Вакх. — Третього жовтня. Запрошую. Приходь опівночі, без твоїх дружків мусульман і без зброї. Ми проведемо нашу… конференцію, а потім ти отримаєш назад Картера.
— І що буде на тій конференції?
— А це уже не твого ума справа. На місці побачиш, — грізно подивився на нього Вакх. — А тепер забирайся звідси! І навіть не думай робити якихось дурниць до того часу. Я все про тебе знаю навіть без чіпа. Хоча з чіпом, зізнаюсь, було веселіше… Забирайся геть! — прогримів він.
Джеймі вийшов від Вакха пригнічений і роздратований, хоча намагався себе стримувати. Він побачив, що Анджело ще лежить, і йому захотілось знову вдарити його струмом. Проте він швидко пройшов повз і залишив приміщення.
«Козел! — думав він про Вакха. — І хто ти взагалі такий? Ді-джей задрипаний… що краде чужу музику… Ще побачимо, чия візьме!» — лютував хлопець. Але все ж змусив себе охолонути, розуміючи, що цим тільки шкодить собі та справі. Холодна голова була зараз як ніколи доречною.
Вони з Ахмадом та його друзями полетіли у Дірборн, щоб усе обговорити та спробувати скласти план, як діяти далі.
10
Зараз, через тиждень після концерту та за кілька годин до зустрічі з Вакхом, Джеймі сидів на даху Пенобскот-білдінг і все обдумував ще раз. Тиждень виявився якимось сумбурним. Так, вони спробували скласти план, як могли. Навіть декілька варіантів. Але що можна передбачити, коли йдеш на зустріч із такою тварюкою?