Наче підслухавши мої думки, Ольсен сказав:
— Тепер нашу пташку не посадиш на планету. Зате в космосі вона звір. Я літаю на „Оріоні“ вже п’ятий рік, це один з найшвидкісніших корветів нашого флоту — і в спокіному вакуумі, і при штормі. Безпечне занурення можливе за дві з половиною астроодиниці від Аруни; правда, попервах він іде важкувато, та вже в десяти астроодиницях можна сміливо переходити на форсаж. Наша аномалія для нього — що масло для ножа.
Після старту всі дев’ять кораблів бриґади із запущеними на повну потужність термоядерними двигунами стали віддалятися від зорі. У найближчі п’ять годин нічого цікавого не передбачалося, тому я залишив місток, звідки спостерігав за стартом, і пішов до своєї тимчасової каюти, розташованої у відсіку для молодшого командного складу. На шляху до бази я був просто пасажиром, нехай і в статусі наступника шкіпера, тому мусив задовольнятися тим помешканням, яке мені змогли підшукати. Добре хоч каюта була простора й одномісна — втім, цей привілей я отримав не через батька, а в силу свого капітанського звання.
Загалом же корвет був забитий пасажирами під зав’язку. Окрім власної команди, він перевозив ще три екіпажі — для двох нових фреґатів та крейсера. І хоча їх було укомплектовано по мінімуму, лише для того, щоб доправити кораблі до Ютланда, на борту все одно було затісно. За звичайних обставин, для такого завдання більше згодилося б двоє кресерів, а не бриґада з дев’яти корветів, проте батько пояснив мені, що не хоче ризикувати. Посередники, що постачали ютландському флоту нові кораблі, не знали, хто їхні клієнти, тому могли виказати лише розташування проміжних пунктів, де здійснювалася передача суден. У разі можливої засади, легкі та швидкісні корвети мали значно більше шансів уникнути контакту з супротивником і зникнути, замівши за собою сліди.
Спати мені не дуже хотілося, проте я змусив себе заснути, щоб потім свіжим поглядом оцінити роботу пілотів, моїх майбутніх підлеглих, а також те, як функціонуює в умовах аномалії система занурення корвета, посилена двома додатковими парами емітерів.
Проспав я понад чотири години, аж поки мене розбудив по інтеркому капітан Ольсен, попередивши, що корабель уже наближається до позначки двох з половиною астроодиниць від зорі. Я поспіхом причепурився після сну, випив чашку кави, одягнув повсякденну форму з капітанськими значками на комірі й подався в рубку керування.
На головній палубі я зустрів людину, яку ніяк не розраховував тут побачити і з якою, чесно кажучи, волів би взагалі ніколи не бачитись. Можливо, ви й самі здогадалися, що це був Ґарсія. Так, саме він — помітно схудлий, майже стрункий (мабуть, завдяки ендокринолу), в ошатному білому мундирі з погонами лейтенанта-командора.
Побачивши мене, він за всіма правилами віддав мені честь:
— Капітане, сер!
Я вражено дивився на нього і не йняв віри своїм очам.
— Ґарсіє, ви?!
— Так точно, капітане.
— Що ви тут робите? Сподіваюсь… — На думку мені спав жахливий здогад. — Сподіваюсь, ви не служите на „Оріоні“?
— На жаль, мені не пощастило потрапити у вашу команду, — відповів Ґарсія. Я так і не збагнув, іронізує він чи каже серйозно. — Мене призначили другим пілотом на новому крейсері капітана Ольсена.
— Неодмінно висловлю йому своє співчуття, — промовив я, ледве стримавши полегшене зітхання. На якусь божевільну секунду, я вирішив був, що батько підклав мені здоровенну свиню в особі Ґарсії. — Б’юсь об заклад, Ольсен не уявляє, який подарунок він отримав. Після захоплення „Маріани“ ви, звичайно ж, підробили свою медичну картку і змінили записи в корабельному журналі, а ваші спільники покрили вас. Ясна річ — рука руку миє.
Ґарсія похитав головою:
— Я нічого не підробляв, капітане. Командуванню на чолі з вашим батьком відома вся історія.
— Он як? Тоді я не розумію, чому вас узяли на службу. Після всього, що сталося, я не довірив би вам навіть керування флаєром.
— Річ у тім, сер, що я симулював. І конфлікт з вами, і свій нервовий розлад. А перед тим отримав на це згоду від майора Алавеса. Тобто вже підполковника Алавеса.
— Але навіщо?
— Щоб зробити вам послугу. Коли я дізнався, що ви син великого адмірала Шнайдера, то вирішив допомогти вам.