Той підіймає руки та повільно підводиться зі стільця. Нові солдати ввалюються до лабораторії.
На екрані термінала, де висвічується стан стимуляторів, блимає повідомлення: «ЗАФІКСОВАНО ВИКИД ДМТ».
Давай! Ну давай же!
Там, у капсулі, помирає Гелена, її мозок викидає залишки речовини, що перенесе її у спогад, якому тридцять з гаком років.
До Баррі наближається солдат, що першим вдерся до лабораторії. Він щось кричить йому, та через дзвін у вухах Баррі його не…
З носа йде кров, витоплюючи у снігу маленькі бордові дірочки.
Баррі роззирається. Зусібіч він оточений чи то соснами, чи то ялинами. Темні лапи прогнулися під снігом, якого тут насипало в останню заметіль.
Він переводить погляд на Гелену. Її волосся не таке, як тоді, коли вони востаннє бачилися в бункері в пустелі Сонора. Тепер руді пасма посріблені сивиною, довші та на потилиці стягнуті у хвіст. Її обличчя стало жорсткішим.
— Який сьогодні день? — питає Баррі.
— Шістнадцяте квітня дві тисячі дев’ятнадцятого року. Друга ювілейна дата часолінії, де я померла в капсулі DARPA.
На ногах у них снігоступи. Вони застигли на прогалині серед гірського схилу. За десять миль, на рівнині, видніється місто.
— Це Денвер, — пояснює Гелена. — Нашу лабораторію ми обладнали тут, щоб бути ближче до моїх батьків. — Вона дивиться на Баррі. — Ще нічого?
— У мене таке відчуття, ніби ще кілька секунд тому я був у нашому домі в Тусоні.
— Вибач, але тільки-но ти з одного сраного шістнадцятого квітня перебрався в інше сране шістнадцяте квітня.
— Як тебе розуміти?
— А так, що ми знов у прольоті.
Їхня перша зустріч у барі в Портленді. Повторна. Претензії на пророчий дар. Він закохався в неї ще швидше, ніж першого разу, бо, схоже, вона знала його краще, ніж він сам.
Наплив спогадів цього разу сильніший.
Майже болючий.
Баррі валиться у сніг: останні двадцять дев’ять років з Геленою таранять його мозок чередою спогадів.
До появи технологій, що уможливлювали побудову крісла, залишалося ще десять років, і весь цей нас вони вивчали часо-простір, природу матерії, багатовимірність всесвіту і квантову заплутаність.
Проштудіювали все, що змогли знайти про фізику часу, але цього замало. Вочевидь замало.
Потім вони досліджували методи повернення у спогад без використання капсули, шукаючи способу робити це швидше. Але без сенсорної депривації вони вмирали знову і знову — це все, чого їм вдалося досягнути.
А потім наринають спогади, що ледь не розчавили Баррі.
Він знову втратив матір.
Суперечки з Геленою через відсутність дітей — можна собі уявити, що вона відчувала, переживаючи це вдруге.
Секс, кохання — чудове кохання.
Миті захвату від думки, що вони єдині в цьому світі борються за його виживання.
Миті жаху — від цієї самої думки та усвідомлення свого фіаско.
І потім Баррі перетворюється на цілісну істоту. Стає тим Баррі, який пам’ятає про всі часолінії.
Він переводить погляд на Гелену. Та сидить на снігу біля нього і дивиться на місто внизу тим самим відстороненим поглядом, який з’явився в неї за останній рік, коли вона вже остаточно розуміла, що тільки диво може відвернути цей день.
Якщо порівнювати цю часолінію з попередньою, то зміни, що відбулися в Гелені, насторожують. Вона-нинішня — трохи погіршена версія попередньої ітерації, і це дуже помітно у хвилини спокою.
Менш терпляча.
Більш відсторонена.
У ній більше злості.
Та схильності до депресій.
Характер — твердіший.
Можна лише уявити, що вона відчувала, заново переживаючи стосунки з ним, досконально знаючи всі їхні сильні та слабкі сторони ще до того, як вони проявлялися.
Як вона взагалі не побоялася мати з ним справу? З його наївністю.
Мабуть, подеколи це було схоже на розмову з дитиною. Формально це той самий Баррі, що й п’ять хвилин тому, але з поправкою на нові спогади між Баррі тим і Баррі цим лежить бездонна прірва.
Лише тепер він став самим собою.
— Вибач, Гелено, — каже Баррі.
— За що?
— Тебе, мабуть, до сказу доводило, що треба проживати все наново.
Гелена ледь помітно всміхається.
— Ну, час від часу виникало бажання прибити тебе.
— Ти нудилась?
— Якби ж то!
Важке запитання зависає в повітрі.
— Не треба було робити це знову, — каже Баррі.
— Ти про що?