На вулицях починалося денне життя, відкривалися вітрини магазинів, і з крамниць «Продукти харчування» виривався на вулицю запах теплого ситнику, кави і ще чогось невловного, смачного.
Льонька біг вулицею, боячись запізнитися в Шкіду. Біля Покровки у вітрині ювелірного магазину був годинник. Льонька глянув і похолов. П'ять хвилин на одинадцяту, а в Шкіду треба було встигнути на перший урок, на десяту годину.
Він прискорив ходу й міцніше стиснув великий згорток з речами для лотереї-алегрі.
Були в ньому: «Пошехонська старина» Салтикова, іржаві ковзани, гіпсовий бюст Льва Толстого, ламаний будильник, запальничка й безліч дрібничок — Льонька деякі випросив, а деякі поцупив у сестрички.
— Почались уроки? — спитав Пантелєєв, коли йому, захеканому і стомленому, кухонний староста Циган відчинив двері.
— Почалися, — відповів Циган.
— Давно?
— Майже півгодини.
«Влип, — подумав Пантелєєв. — Який ще урок, невідомо… Якщо Сашкець або Вітя, то пропав — п'ятий розряд!»
Боячись попасти на очі Вікмиксору або Еланлюм, він крадучись пробрався до класу, припав вухом до замкової щілини й прислухався. Серце його радісно застрибало. Крізь щілину глухо долинали уривчасті репліки:
— Карамзін… Тисяча вісімсот третій рік… Наталія, боярська дочка…
Льонька прочинив двері і спитав::
— Можна?
— Будь ласка, — відповів Ассі, — увійдіть.
Він був єдиний халдей, який називав шкідців на «ви». Льонька зайшов у клас. Побачивши, що він несе клунок, клас загримотів:
— Оце нальотчик!
— Браво!
— Ура!
Льонька пройшов до своєї парти, сів, віддихався і почав розв'язувати вузол. До нього одразу підсіли Японець і Джапарідзе.
— Ну, показуй.
Пантелєєв виклав на лаву принесені речі.
— А Янкель прийшов? — спитав він.
— Ще нема, — відповів Японець, гортаючи «Пошехонську старину».
Парту Пантелєєва обступили Горобець, Окраєць і Кальмот.
— Ну, давайте, давайте, — прогнав їх Льонька, — нічого витріщатися. Тут професійна таємниця.
Цікаві одійшли. Льонька засунув речі в парту, відклавши окремо принесені продукти: хліб, цукор, шматок пирога й восьмушку махорки.
В цей час до класу ввірвався червоний, упрілий Янкель. В руках він ніс величезний, перев'язаний мотузком пакет. Уліганія зустріла його ще гучнішим «ура».
Янкель кинувся до своєї парти і, віддихуючися, протягнув:
— Фу ти, я думав — у нас Гусак, а тут…
Ассі, який на хвилину затих було, знову забубонів, сховавши голову в плечі:
— Карамзін — виразник доби… Розбираючи його твори в хронологічному порядку, ми…
Задзеленчав дзвоник. Ассі, по докінчивши фрази, підвівся і викотився з класу.
— Компанія, сюди! — закричав Японець.
Четвірка зібралася біля Пантелєєва. Янкель притягнув свій пакет і, розгорнувши його, виклав десятків два різних книг, різні ручки, статуетки, палітру фарб і комплект «Нивы» за 1909 рік. Притягнув свої речі до парти Пантелєєва і Японець. Він дав сто двадцять аркушів письмового паперу, який збирав цілий рік, і дюжину фаберівських олівців.
Джапарідзе зняв і віддав обмотки. Носити обмотки в Шкіді вважалося верхом елегантності й франтівства, тому внесок Джапарідзе був дуже цінний.
Коли всі речі було зібрано, Янкель запропонував:
— Приступимо до технічної частини. Треба скласти каталог.
Почали складати список речей. Першим номером записали ковзани:
1. Першосортні бігові ковзани «Джексон».
Другим записали обмотки Дзе:
2. Чудові суконні обмотки найостаннішого лондонського зразка.
Третім пройшов трисантиметровий бюст Толстого «майже в натуральну величину»…
Далі оцінювати речі стало складніше.
Дістали будильник. Будильник, виявилося, був тільки порожньою бляшаною коробкою з циферблатом, але без механізму.
— Ідея, — сказав Японець. — Пиши: «Прекрасний годинник-будильник «Ohne Mechanismus».
— Це що означає? — спитав Дзе. — Надто вже гучно.
— Це означає, що годинник без механізму… А хлопці не зрозуміють — подумають, що фірма «Оне Механізмус».
Потім записали «Повний комплект журналу «Нива» за 1909 рік у розкішній коленкоровій оправі», ламаний десертний ножик під гучного назвою «дамаський кинджал воронованої сталі», запальничку й «Пошехонську старину».
Далі почали записувати дрібнички — статуетки, олівці, ручки. Під кінець пустили папір:
51. Прекрасний веленевий папір 5 арк.