Наблизившись, помітив скляну кулю, приблизно дюймів шість у діаметрі, вставлену в невелику нішу в стіні біля самоцвіту. Спочатку він подумав, що це якийсь освітлювальний прилад, але той був обмотаний металевими дротами, як фабріал. Що це таке, заради Рошару?
Каладін не встиг оглянути його далі, бо Сплавлена притиснула руку до сапфіра. Світло самоцвіту почало згасати.
«Вона спотворює колону, — здогадався Каладін, — використовує цю штуку як канал, щоб доторкнутися до неї».
Він направив на Сплавлену спис. Вона зупинилася й обернулася до нього.
— Переслідувач не бреше, — сказала вона алетійською з акцентом. Він полюватиме на тебе вічно. Попри будь-який здоровий глузд та обов’язок.
— Відійди від самоцвіту, — наказав Каладін.
— Він незабаром повернеться. Тобі треба тікати. Він розмістив самоцвіти з Пустосвітлом у схованки неподалік, щоб підживлюватися і створювати нові тіла.
— Я сказав: відійди.
— Ти Вітробігун, — продовжила вона. — Ти не завдаси мені шкоди, якщо я не загрожуватиму тобі.
— Доторкнувшись до цього самоцвіту, ти створюєш загрозу. Відійди геть.
Вона підкорилася, натомість підійшла до нього, склавши руки за спиною:
— Як ти гадаєш, що дає тобі змогу продовжувати використовувати свої сили? Зізнаюся, я хвилювалася через Вітробігунів. Кажуть, що ваші Сплески найближчі до Гонора.
Каладін стиснув у долоні спис, не знаючи, що робити. Заколоти її? Він має захистити самоцвіт.
«Або знищити його», — подумав Каладін. Буря забирай, так він послабив би щит, встановлений Навані, і якщо вороги знайшли цей так швидко, скільки часу мине, доки вони виявлять інші? Він глянув на Сил, що сиділа на його плечі, і та похитала головою. Вона теж не знала, що робити.
— Ах, — промовила Сплавлена. — Він повернувся. По тебе.
Каладін ризикнув, озирнувся через плече й вилаявся, побачивши, як до нього наближається чітка криваво-червона стрічка світла. Прийнявши миттєве рішення, Каладін кинув спис і витяг скальпель. Потім швидко розрізав шнурки на черевиках.
Переслідувач з’явився в тунелі й потягнувся, щоб схопити Каладіна, але той схилився, вивертаючись від ворога, і зарадив підлогу повним Викидом. Потім стрибнув уперед, оминувши Переслідувача, а черевики, приклеєні до каменя, залишив. Переслідувач не втримався й приземлився на підлогу, опинившись у пастці.
Каладін виставив перед собою скальпель і босоніж відступив до уламків розбитої стіни. Переслідувач злісно дивився на нього, залишаючись приклеєним до підлоги. Потім усміхнувся, покинув своє тіло й кинувся в бік Каладіна.
Каладін відступив через отвір у зовнішній коридор, знову заряджаючи підлогу, витративши багато Буресвітла. Він зміг ухилитися від наступної атаки Переслідувача, а істота знову прилипла до підлоги. Та Каладін не міг ступити вперед і повернути Буресвітло, яке використав, не потрапивши в зону досяжності Переслідувача.
Його Буресвітло майже скінчилося, і Переслідувач чітко зрозумів це. Істота покинула друге тіло, а перше вже почало розсипатися. Коли Каладін стрибнув уперед, щоб спробувати забрати своє Буресвітло, Переслідувач кинувся на нього стрічкою світла, наче вугор, що клацає зубами, І Каладін відступив.
Вони дивилися один на одного в темному коридорі. Переслідувач міг створити ще лиш одне тіло, перш ніж йому знадобиться оновити своє Пустосвітло, або ж він ризикне битися у четвертому тілі та, можливо, загинути. Але Буресвітло Каладіна майже скінчилося, і він не міг швидко отримати ще.
Буря! Сплавлена повернулася до самоцвіту й знову почала працювати з ним.
— Ми повинні знищити його, Каладіне, — прошепотіла Сил.
Вона мала рацію. Він не зможе захистити це місце сам. Просто має сподіватися, що інші вузли приховані краще. Хоча... хіба можна сховати щось краще, ніж усередині стіни?
Каладін глибоко вдихнув, а потім кинувся вперед, щоб змусити Переслідувача втілитися. Той так і зробив, але лише після того, як повернувся в центр другого кола Буресвітла, створеного Каладіном. Це дозволило істоті матеріалізуватися, стоячи на залишках другої своєї оболонки, приклеєної до підлоги.
Сплавлений низько присів і простягнув руки, готовий схопити Каладіна, якщо той спробує пробігти повз. Каладін мусив відступити.
«Не можна дозволити собі битися з ним так, як він хоче, — подумав Каладін. — Якщо він схопить мене, я не вирвуся».
Каладін убив Переслідувача раніше, використавши проти нього його ж самовпевненість. Цього разу він не повторив такої ж помилки, але все одно лишався дуже самовпевненим.
«Використай це. Нехай він переможе сам себе».
Каладін розвернувся і почав тікати в протилежному напрямку. Переслідувач зареготав позаду:
— Правильно, людино! Тікай! Ти вже зрозумів! Біжи, а тебе переслідуватимуть.
Сил полетіла поруч із Каладіном.
— Який план? — спитала вона.
— Його звуть Переслідувачем. Він любить гонитву. Коли ми робили те, чого не повинні робити люди, тобто намагалися битися з ним, він був обдуманим і обережним. Тепер ми тікаємо, ми — здобич. Він може стати необережним. Але він не залишить третє тіло, доки ми не опинимося досить далеко, щоб він був упевнений, що ми не повернемося й не нападемо на ту Сплавлену. Лети й попередь мене, коли він це зробить.
— Добре.
Вона кинулася спостерігати.
Каладін кілька разів повернув у коридорі, а потім гукнув:
— Спрене вежі, ти мені потрібен!
Гранатове світло попереду швидко замиготіло, немов тривожилося. Каладін підбіг до нього, а Сил кинулася назад.
— Переслідувач перезаряджається, але не залишає фабріал без нагляду! Він отримує Пустосвітло від Сплавленої.
Каладін кивнув і притиснув долоню до стіни. В його думках заговорив спрен вежі:
«ВонаменевбиваєВонаменевбиваєВонаменевбиває. Зупиницезупинице».
— Я намагаюся, — сказав Каладін.
Він дістав кілька своїх самоцвітів, а потім влив у них своє Буресвітло, щоб зберегти те, що залишилося.
— Я не впевнений, що зможу знову перемогти цього монстра. Без союзників на полі бою. Він занадто добре б’ється сам на сам. Отже, мені потрібна ще одна прихована кімната. З єдиним виходом і дверима, які швидко відчиняються й зачиняються.
«Ти збираєшся ховатися? — істерично відгукнувся Родич. — Ти не можеш...»
— Я не покину тебе, але ти повинен зробити, що я прошу. У нас не так багато часу. Будь ласка.
— Каладіне! — закричала Сил. — Він іде!
Каладін вилаявся, залишив Родича і метнувся до перехрестя темних коридорів попереду.
— Пригнися! — закричала Сил.
Каладін пригнувся, ледь уникнувши хватки Переслідувача, коли той утілився. Коли Каладін кинувся в інший бік, істота ще раз спробувала його впіймати, скинувши оболонку та кинувшись наввипередки Каладіну.
Намагаючись зіграти роль здобичі в паніці, Каладін розвернувся й побіг в інший бік, хоча ненавидів повертатися спиною до таких істот. Він майже відчував, як Переслідувач втілюється, намагаючись схопити його за шию...
Коли Каладін кинувся коридором, люди, які спостерігали за гонитвою, позачиняли двері. Позаду зареготав Переслідувач. Так, він розумів таку боротьбу. Насолоджувався нею.
— Біжи! — закричав він. — Біжи, людисько!
Попереду спалахнуло гранатове сяйво, а потім почало рухатися бічним коридором. Каладін побіг у тому напрямку, коли Сил попередила його, що наближається Переслідувач. Гранатове сяйво, на щастя, просунулося прямо по стіні, а потім спалахнуло, висвітивши самоцвіт, захований у камені. Каладін втягнув Буресвітло з однієї зі своїх сфер, зарядив самоцвіт, і двері почали відчинятися. Вони були швидшими, ніж попередні, як він і попрохав.
— Він майже тут! — крикнула Сил.
— Як тільки я зайду, — прошепотів Каладін спрену вежі, — починай зачиняти двері. А потім заблокуй їх.
Він озирнувся й побачив червоне світло, що швидко наближалося. Отже, глибоко вдихнувши, Каладін пірнув у приховані до цього двері. Як він і просив, ті відразу ж почали зачинятися. Каладін повернувся обличчям до коридору, стривожено витягнувши скальпель. Він удав, ніби мав намір стояти там і битися.