На двадцятому поверсі гранатове світло привело його до місця, вказаного на мапі. Усередині він знайшов гирі та шахту, і Навані пояснила покроково, як установити відповідні рубіни. Він почав розуміти, як працює пристрій. Великі гирі мали абсолютно достатню вагу, щоб підняти людину. П’ять рубінів у його фабріалі були з’єднані з цими гирями.
Інші сім рубінів використовувалися для активації та контролю гир. Заплутана система шківів і механізмів була набагато складнішою, ніж він міг зрозуміти, але, по суті, дозволяла перемикатися на іншу гирю, коли перша опустилася до кінця. Також можна було сповільнити або повністю зупинити опускання гир, змінюючи швидкість свого руху.
«Кожна гиря повинна протягнути тебе на сотні футів, перш ніж опуститься донизу, — пояснила Навані через гранатову жилку на стіні. — Ці шахти простягаються аж до водоносних пластів біля підніжжя гори. Це означає, що ти зможеш піднятися від першого поверху до вершини вежі, використавши лише одну гирю. Погана новина полягає в тому, що коли всі п’ять гир упадуть, пристрій стане марним, доки ти їх не перемотаєш. У кутку стоїть лебідка, але боюся, що це буде важкий процес».
— Прикро, — сказав Каладін.
«Так, це дещо незручно, що нам доводиться крутити ручку, щоб побачити диво — як людина безпечно злітає на сотні футів у повітря». — Вибачте, ваша світлосте, але зазвичай я можу це зробити з набагато меншими зусиллями.
«І це зараз неможливо, так?»
— Гадаю, що так, — Каладін подивився на фабріал, який тепер був прикріплений до його лівої руки, а ремені обвивали руку до плеча. Пристрій трохи тиснув, але в іншому дуже добре припасувався. — Отже, я направляю його туди, куди хочу, активую, і мене потягне в той бік?
«Авжеж. Але ми зробили пристрій так, що він не рухатиметься, якщо його відпустити — інакше він був би надто небезпечним. Бачиш натискну пружину на долоні? Послабляєш її — і активується гальмування. Зрозумів?»
— Так.
Каладін стиснув кулак навколо ручки. Вона була обгорнута з одного боку окремою металевою частиною і мала пружину знизу. Отже, що сильніше він стискав, то швидше пристрій тягнув його. Якщо повністю відпустити ручку, то рух зупиниться.
«Використання фабріала передбачає два етапи. Спочатку потрібно увімкнути пристрій — з’єднати рубіни. Бачиш перемикач, який можна рухати великим пальцем? Він призначений саме для цього. Коли ти повернеш його, твоя рука буде зафіксована в поточній орієнтації, і ти не зможеш рухати нарукавник в жодному напрямку, окрім як уперед.
Другий етап — почати скидати гирю. Якщо вона впаде до кінця, перемкнися на наступну за допомогою диска на тильному боці зап’ястка. Ти бачиш його?»
— Так.
«Після зупинки залишатимешся на місці, доки не відімкнеш пристрій. Але доки в тебе є інші невикористані гирі, ти можеш повернути диск на цю гирю, а потім продовжувати рухатися вгору. Або, якщо ти достатньо сміливий, то можеш від’єднати пристрій і вільно падати секунду, водночас спрямувавши пристрій в іншому напрямку, а потім перемкнути його знову та налаштувати, щоб він тягнув тебе в той бік».
— Здається небезпечним, — сказав Каладін. — Якщо я завис високо в повітрі й мені потрібно вибратися на балкон абощо, я повинен на деякий час перейти у вільне падіння, щоб змінити напрямок пристрою, щоб той міг тягнути мене вбік, а не вгору-вниз?
«Так, на жаль. Інженер, який його створив, має грандіозні та непомірні ідеї, але замало розуміння практичності. Але це краще, ніж нічого, великий маршале. І це найкраще, що я можу зробити для тебе зараз».
Каладін глибоко вдихнув.
— Зрозумів. Вибачте, якщо я здаюся невдячним, ваша світлосте. Я пережив кілька важких днів. Радий, що ви мені допомогли. Я ознайомлюся з цією штукою.
«Чудово. Тобі не варто турбуватися про те, що Пустосвітло в самоцвітах закінчиться під час тренування — з’єднані рубіни не споживають багато енергії для підтримки зв’язку. Але з часом вони, звичайно ж, потьмяніють. Нам доведеться добре поміркувати, що робити, коли це станеться.
Наразі сподіваюся, що Родич незабаром довірятиме мені достатньо, щоб повідомити, де знайти решту вузлів. Отримавши цю інформацію, я зможу розробити план їхнього захисту, можливо, відверну ворогів, щоб вони шукали в іншій частині вежі. Дуже важливо, щоб ти підтримував цей щит на місці якомога довше, а я матиму час зрозуміти, що не так зі Світлом у вежі та її захистом».
— Ви вже щось знайшли? — запитав Каладін.
«Ні, але зараз я зосереджена на заповненні прогалин у знаннях. Сподіваюся, щойно зрозумію належні основи Буресвітла й Пустосвітла, то досягну більшого прогресу».
— Зрозуміло, — сказав Каладін. — Я знову зв’яжуся з вами через кілька годин, якщо ви знайдете час, щоб обговорити свій досвід роботи з цим пристроєм.
«Дякую тобі».
Він відійшов від стіни. Сил зависла в повітрі поряд, оглядаючи фабріал.
— Ну, що ти думаєш? — спитав її Каладін.
— Думаю, що ти матимеш надзвичайно безглуздий вигляд, використовуючи цю штуку. Нетерпеливиться подивитися на це.
Каладін вийшов у сусідній коридор. Тут, на двадцятому поверсі, він має бути в безпеці під час тренувань, якщо триматиметься подалі від атріуму. Він пройшов уздовж коридору, розкладаючи аметисти, щоб освітлювати шлях. Потім став з одного боку, дивлячись униз на лінію вогнів. Фабріал залишив його пальці вільними, але планка в центрі руки заважатиме битися. Йому доведеться тримати спис однією рукою, ніби він б’ється зі щитом.
— Ми збираємося спробувати пристрій тут? — спитала Сил, підлітаючи до нього. — Хіба він не для того, щоб підійматися і спускатися?
— Її світлість Навані сказала, що він тягне в будь-якому напрямку, у якому його направити. Нові Вітробігуни завжди хочуть підіймати себе Викидами, але що досвідченішими стають, то краще розуміють, що можна досягти набагато більшого, якщо мислити у вимірах трьох Царств.
Він показав лівою рукою в коридор і розтулив долоню. Тоді, вважаючи це розумним, втягнув трохи Буресвітла. Нарешті великим пальцем повернув маленький важіль і запустив механізм. Нічого не сталося.
«Поки що все добре», — подумав Каладін, намагаючись поворухнути рукою праворуч або ліворуч. Вона чинила опір, щось утримувало її на місці. Чудово.
Він згорнув пальці в кулак, при цьому стиснувши ручку на долоні, і його одразу ж потягло коридором. Він ковзав на підборах і зовсім не міг загальмувати. Ці гирі справді були важкі.
Каладін розтиснув кулак і зупинився на місці. Оскільки пристрій був іще активний, коли він підняв ноги, то залишився в повітрі. Однак також створювалося неймовірне навантаження на руку, особливо на лікоть.
Так, пристрій у його поточному стані може стати надто небезпечним для будь-кого, хто не використовує Буресвітла. Каладін знову став на ноги й клацнув великим пальцем по перемикачу, щоб вимкнути пристрій, — його рука одразу ж звільнилася. Він пішов перевірити гирю — та опустилася лише трохи нижче в шахту. Щойно він від’єднав пристрій, гальма заблокувалися, утримуючи гирю на місці.
Каладін вийшов у коридор, увімкнув пристрій і міцно стис ручку. Це змусило його полетіти вперед. Він підібгав ноги, докладаючи зусиль, щоб утриматися у вертикальному положенні. У цю мить, яка б важка не була ця вправа, він відчув, як у ньому знову щось оживає. Вітер у волоссі. Тіло ширяє, претендуючи на небо, хоч і недосконало. Цей досвід здався Каладінові знайомим. Навіть інтуїтивно.
Так тривало аж до того моменту, коли він помітив дальню стіну, що швидко наближалася. Каладін відреагував надто повільно, спершу інстинктивно спробувавши Кинути себе назад. Він ударився об стіну долонею й відчув, як захрустіли кісточки пальців. Пристрій продовжував намагатися рухатися вперед, ще більше розчавлюючи його понівечену руку й змушуючи стискати ручку. Пристрій тримав Каладіна притиснутим до стіни, доки йому не вдалося дотягнутися іншою рукою та натиснути перемикач для великого пальця, відпустивши механізм і звільнивши себе.