Он там. Він підняв спис у бік Лешві, яка ширяла осторонь від інших, одягнена у занадто довге вбрання, навряд чи зручне для бою, навіть у повітрі. Проте ця подія захопила її зненацька.
«Будь ласка, — подумав він. — Прийми бій!»
Це була його найліпша надія. Каладін не міг протистояти всім одразу, він ледве бився з Переслідувачем. Якщо він хотів отримати якийсь шанс дістатися до вузла, то мав битися лише з однією супротивницею не такою безжальною, як Переслідувач.
Він хвилювався, що й так витратив занадто багато часу. Але якби зміг змусити Лешві погодитися на дуель...
Вона підняла свій спис у його бік.
— Сил! — гукнув він свою спренку. — Лети до колодязя і знайди фабріал вузла. Це, напевно, сапфір. І біля нього повинна бути скляна сфера, подібна до тієї, яку ми бачили раніше.
— Добре, — відповіла Сил. — Напевно, вузол під водою. Так сказав Родич. Поруч з помповим механізмом. Ти... Ти вмієш плавати?
— У цьому не буде необхідності. Оскільки Буресвітло підтримує мої сили, а фабріал перемішує, — сказав Каладін, піднімаючи руку і злітаючи в повітря над ринком. — Але колодязь, найімовірніше, перебуває під посиленою охороною. Наш найкращий шанс знищити фабріал полягатиме в тому, що я вирвуся з цієї сутички й полечу прямо до нього. А потім розіб’ю цей пристрій одним ударом, перш ніж хто-небудь зрозуміє, що я роблю. Потрібно, щоб ти керувала моїми діями.
— Звучить непогано, — сказала Сил.
Вона вагалася, дивлячись на нього.
— Зі мною все буде гаразд, — пообіцяв він.
Вона полетіла, щоб виконати його прохання. Можливо, він уже запізнився. Каладін відчував, як щось змінюється. Це ще більше пригнічувало, і на нього навалився якийсь тягар. Можливо, це було результатом дії Сплавленої, яка спотворила Родича.
Що ж, він не зможе рухатися в цьому напрямку, доки Сил не підготує для нього шлях, тож доведеться обійтися тим, що має. Каладін вирівнявся в повітрі навпроти Лешві, все ще тримаючи руку піднятою. Ця поза надавала йому надто драматичний вигляд, але він усе одно намагався здаватися впевненим.
Лешві була в тому ж тілі, що і минулого разу: м’язиста, висока, закутана в чорно-біле довге вбрання, що струменіло в повітрі. Її спис був коротший ніж звичайно, бо, можливо, призначався для бою в приміщенні.
Добре. Що ж, Каладін сподівався добре провести бій і протриматися досить довго, щоб дати Сил час провести розвідку. Тому вимкнув фабріал і полетів донизу. Тіло закрутилося, обертаючись, що дало йому ще кілька секунд вільного падіння. Каладін відчував себе майже справжнім Вітробігуном. Хоча це й було небезпечно, оскільки він з розчепіреними руками намагався маневрувати під час падіння. На щастя, не забув увімкнути пристрій, коли наблизився до дахів.
Каладін різко зупинився від болючого поштовху, його рука була зігнута, а лікоть притиснутий до боку. Так він мав найбільшу стійкість. М’язи утримували його так, ніби він стояв прямо, підтягнувши ліву руку, щоб центр ваги був ближчим і стабільнішим.
Він схопився за важіль пристрою, і ліва рука потягнула його вперед, понад дахами магазинів. Це була жалюгідна подоба справжнього маневру Вітробігуна, але Лешві все одно пірнула за ним, повторивши їхні попередні перегони.
Зі сльозами на очах від болю в руці Каладін зістрибнув на дах і розвернувся, щоб підняти спис у бік Лешві, міцно стискаючи його в правиці. Він використав класичний бойовий захват і знову підняв спис над головою. «Зцілюйся!» — подумки наказав руці, коли Лешві сповільнилася і зависла над ним, тримаючи спис однією рукою.
Цього разу вона поводилася явно обережніше, тому Каладін накинув до частини даху зворотний Викид, уявивши, як він тягне суперницю за китиці на одязі. Шати Лешві заколихалися і потягнулися до Каладіна, але вона дістала з-за пояса ніж і відрізала шмат, скинувши шлейф і більшу частину зайвого одягу, які, майорячи, полетіли вниз і приклеїлися до даху.
Каладін знову піднявся в повітря, кривлячись від болю в плечі.
— Що сталося, Вітробігуне? — запитала Лешві алетійською мовою із сильним акцентом, наближаючись до нього. — Невже твої сили залишають тебе?
— Усе одно бийся зі мною! — гукнув їй Каладін у відповідь.
Водночас він побачив криваво-червону стрічку Переслідувача, що вилетіла з будівлі внизу.
Лешві простежила за його поглядом і, здавалося, все зрозуміла, бо підняла спис назустріч йому і прийняла атакувальну позу. Каладін глибоко вдихнув і повернув спис у вихідне положення, піднявши зброю над головою і зігнувши лікоть. Колись його тренували битися з цим хватом списа зі щитом. Найкраще це працювало в загоні побратимів, кожен з яких тримав щит піднятим. Але який бій міг бути схожим на це?
Каладін зачекав, поки Лешві наблизиться, а потім ударив ножем, змусивши її ухилитися. Стрічка Переслідувача майоріла неподалік, маневруючи між Небесними, які спостерігали здалеку.
Лешві зробила ще кілька символічних спроб вступити з ним у бій, і на мить сутичка здалася майже чесною. Потім Лешві піднялася в повітря і пролетіла над головою, тоді як Каладін змушений був крутитися на місці, відключити свій пристрій і впасти на кілька футів униз, перш ніж зависнути обличчям до неї. Вона схилила голову набік, потім відлетіла в сторону і атакувала Каладіна з цього напрямку.
Каладін намагався ухилитися, але був занадто неповоротким. Спис встромився чоловікові в ліву руку, змусивши його застогнати від болю. З рани потекла кров. Як і раніше, вона загоїлася не відразу. Здавалося, що його Буресвітло в цьому бою реагувало повільніше, ніж раніше.
Бурекляття, це було помилкою! Каладін не міг ось так просто битися з Лешві. Бо йому було б краще на землі. Він один протистояв би численним ворогам, розташованим на високому місці, але принаймні нерухомо не застиг би. Якщо Навані коли-небудь хотіла, щоб ці пристрої були корисними в повітряному бою, вона мала б значно їх удосконалити.
Тому він утік, увімкнувши пристрій і пролетівши між парою Небесних, які слухняно розійшлися, дозволяючи Лешві кинутися йому навздогін. Навіть Переслідувач, здавалося, ставився до дуелі з повагою, оскільки його стрічка перестала слідувати за Каладіном і зникла внизу.
Принаймні ця частина плану Каладіна спрацювала. На жаль, Лешві явно зрозуміла, що він не може відхилитися в жоден бік — і що його прискорення було обмежене одним Викидом, максимум від однієї гирі, що падала. Отже, поки він за лічені секунди перетнув величезне приміщення і сповільнився, щоб не врізатися в стіну, вона налетіла на нього ззаду. Сила удару змусила Каладіна навмання схопитися за важіль регулювання швидкості, і він був просто вчавлений у стіну власним кулаком, а Лешві тиснула на нього ззаду.
Вона приставила ніж до його шиї.
— Це все обман, Буреблагословенний, — сказала вона йому на вухо. — Це вже не поєдинок.
Він міцно заплющив очі, борючись із болем від удару і порізу на руці, хоча той нарешті почав гоїтися. Повільно, але принаймні це відбувалося.
— Ми могли б упасти на землю, — сказав він через зчеплені зуби. — І битися на дуелі без Сплесків.
— Ти б справді так зробив? — спитала Лешві. — Я думаю, у тебе немає на це часу. Ти тут для того, щоб втручатися у все, що робить Повелителька Бажань.
Каладін пробурчав щось у відповідь, не бажаючи витрачати Буресвітло на розмови.
Лешві, однак, відірвалася від Каладіна і злетіла в повітря, змусивши його незграбно розвернутися, як він робив це раніше, падаючи та похитуючись. Вона опустилася на рівень його очей. За спиною Сплавленої він помітив Сил, що підіймалася в повітря і прямувала до нього. Вона швидко накреслила в повітрі гліф «Готово».
Коли Лешві почала говорити, Каладін зосередився на ній, щоб та нічого не запідозрила.
— Здавайся, — промовила вона. — Якщо ти віддаси мені свою зброю зараз, то я, можливо, змушу Повелительку Бажань віднадити від тебе Переслідувача. Разом ми могли б почати працювати над створенням істинного уряду та встановленням миру на Рошарі.
— Істинний уряд і мир? — здивувався Каладін. — Твій народ на половині шляху до завоювання мого народу!