Выбрать главу

Дивним здається тільки одне: до короля, який сам був найбільший феодал у країні, Робін Гуд га його безстрашні друзі ставляться з покірливою шанобливістю. Чому ж це так?

За давніми переказами й баладами, що ввійшли до цієї книги, Робін Гуд виступає сучасником Річарда І. За десять років правління (1189–1199) цей король лише кілька місяців жив у Англії. Решту часу кін провів у хрестовик походах. Один з таких походів закінчився дуже невдало: Річард І на довгі роки потрапив у полон до германського імператора; поки він був відсутній, в країні хазяйнувала розбещена зграя феодалів на чолі з братом короля — принцом Джоном. Раніше трохи приборкані королівською владою, феодали тепер знову розперезалися. Не визнаючи ніяких законів, крім права кулака, вони зганяли селян із землі; челядь їхня грабувала на дорогах купців та ремісників; народ визискували й пригнічували намісники короля — шерифи — та багаті монастирі.

Шукаючи порятунку, народ, який фактично зовсім не знав свого правителя Річарда І, наївно вірив, що, повернувшись до Англії, цей хоробрий король принесе полегшення простому люду, допоможе йому в справедливій боротьбі проти феодалів, шерифів та попів, проти жорстокого принца Джона.

Оцю свою наївну віру, породжену горем, затурканістю, безпросвітною темнотою, прості люди перенесли і на свого улюбленого героя — Робіна Гуда. Та інакше не могло й бути. Свідомість будь-якого фольклорного героя — героя казки, легенди, епосу тощо, а в даному випадку народних балад, — ніколи не може бути вища свідомості його творця, свідомості тих же простих людей. Отож не слід дивуватися, що невгамовний бунтівник Робін Гуд покірливо схиляється перед королем Річардом I і, хоч як йому шкода розлучатися з лісом, виявляє готовність служити «його величності» вірою і правдою. Але й тут впадає в око несхибна правдивість народного генія. Прочитавши книгу, ви побачите, що навіть у баладах, створених кілька сот років тому, народ, по суті, не дуже вірить у всемогутність короля та в його вболівання за долю своїх підданих. Так довго очікуваний Річард І фактично анічогісінько не зробив для тих, чиї інтереси захищав Робін Гуд; не встигши приїхати в Англію, він знову вирушає в хрестовий похід, кинувши народ і країну на поталу принцові Джону. Робіну Гуду і його друзям доводиться знову тікати в ліси, де безстрашний ватажок вільних стрільців знаходить свою смерть. Справедливість не торжествує в баладах, так само як вона не восторжествувала в житті.

Але пам'ять про Робіна Гуда — «безстрашного Робіна», «доброго Робіна», як його називають у баладах, — живе й понині. Робіна Гуда знають і люблять не тільки діти його батьківщини — Англії, але й багатьох інших країн. З сльозами й сміхом вони читають і перечитують оповідання про нього та його веселих друзів, вчаться від них благородного лицарства, любові до бідних і скривджених, ненависті до гнобителів народу.

Ви — діти Країни Рад, діти великої і дружної сім'ї вільних народів, кожен з яких на протязі своєї історії породив безліч героїв, що віддали життя за щастя прийдешніх поколінь. Ви — діти героя-народу, який перший у світі згуртувався навколо партії Леніна, назавжди покінчив з усіма своїми гнобителями — царем, капіталістами, феодалами-поміщиками — і тепер переможно будує комунізм. Ви законно пишаєтеся цим і знаєте, що саме завдяки цьому ви маєте змогу щасливо розважатися й серйозно вчитися, щоб незабаром також стати активними будівниками комунізму. Ви, звичайно, охочіше уявляєте себе героями величного сучасного і ще величнішого майбутнього — творцями небачених машин, дослідниками незвіданих глибин землі, моря й космічних просторів.

Але, читаючи про героїв минулого, ви теж проймаєтесь до них щирою любов'ю і шаною, радієте їхнім перемогам, бажаєте бути поруч них у найбільшій біді. І це добре, бо людині природно бути чутливою до благородства у всіх його проявах, так само як неприродно бути негідником, визискувачем, катом. Це дуже добре, бо приклад справді народних героїв, де б вони не народилися і в який би час не діяли, буде завжди служити інтересам трудящого люду.

Ось чому, певна річ, вам полюбиться і добрий, веселий, хоробрий і незрадливий Робін Гуд — герой старовинних англійських балад.

Л. Солонько

Розділ перший

ЯК РОБІН ГУД СТАВ РОЗБІЙНИКОМ

Хто щастя зичить бідакам

І волелюбний сам,