— Володарю! — Робін випростався і гордо підвів голову. — Сакси люблять вас за хоробрість, чесність і великодушність. А що стосується принца Джона… його ціну нам довелося дізнатися, поки ви були у Святій Землі. Тому й визнав я за свій обов’язок приєднатися до королівського війська. Ми чесно служили своєму королю, цього цілком досить...
— Ти щира людина, Робіне, хоч і маєш серед своїх людей владу, можливо, більшу, ніж моя, — промовив Річард. — Я задоволений тобою і дарую прощення всім братам Шервудського лісу. Не смію звинувачувати тебе ні в чому. Усі твої вчинки — не що інше, як наслідки обставин, які тобі непідвладні. Та оскільки ти порушив закони, твоє помилування має бути здійснене королівським указом. Щоби повернути тобі й твоїм людям усі права і привілеї, я в присутності своїх лицарів проголошую, що рішення про вигнання, яке ставить Робіна Гуда в цьому королівстві поза законом, скасовується. Своєю волею і милістю Бога всемогутнього присягаюся дотримати свого слова…
— Хай живе Річард Левове Серце! — прогримів радісний вигук лісовиків, які обступили короля, а тільки-но він виголосив клятву, опустилися на коліна.
— І нехай оберігає Вашу величність Свята Діва завжди і скрізь! — схвильовано додав Робін Гуд. — Хоробрі мої друзі, нам даровано велику ласку — знову бути вільними людьми. Віддаймо шану королю…— Його слова потонули в такому одностайному «ура!», що листя на деревах затріпотіло, а наполохані птахи, здіймаючи лемент, знялися в небо.
Коли гамір ущух, Річард скуштував іще вина і запросив Робіна разом із лісовиками провести його до Ноттінґема.
— І ще одне прохання до тебе, хоробрий Робіне, — усміхнувся король, — чи не знайдеться в тебе для мене і моїх супутників такої ж одежі, яку носять твої люди? Ця ряса мені щось набридла…
У супроводі великого загону вершників король Річард і Робін повагом попрямували до замку. І щойно вони з’явилися біля брами Ноттінґема, як цікаві містяни висипали на вулиці з будинків. Миттю пролетіла чутка, буцімто розбійники збираються захопити місто. Зчинилася паніка, почулися жіночі зойки і лемент, на дзвіниці тривожно забамкав дзвін, скликаючи варту, кинулися шукати шерифа, який ураз кудись запропав, немов крізь землю провалився.
У цей час навперейми кавалькаді із замкової брами вихором вилетів лицарський дозор у повному озброєнні.
— Присягаюся святим Діонісієм! — вигукнув король. — Мої люди не люблять жартів!
Назустріч дозору вислали гінця, і непорозуміння було залагоджено. Але звістка про тріумфальне повернення Річарда Англійського в супроводі ватажка розбійників рознеслася так само швидко, як і попередня чутка. Містяни знову запрудили вулиці, а почувши про те, що Робінові Гуду та його людям даровано королівське прощення, радісно обстали лісовиків.
Незабаром у натовпі залунали вигуки: «Слава доблесному Робінові Гуду!» Вони ставали дедалі гучнішими, поки не злились у вселюдську хвалу. Король нахилився з сідла і, напружуючи голос, щоби перекрити гамір, зауважив:
— Схоже, що в цих краях король не я, а ти!
— Володарю, — з гіркотою промовив славетний розбійник, — це лише видимість… Одне ваше слово — і ті ж люди, не вагаючись і не радячись із совістю, змінять захват на презирство.
— Твоя правда… Коли я прибув сюди, щоб упокорити бунтівного принца Джона, жителі Ноттінґема зустріли мене значно стриманіше. Для них існує тільки право сильного — і на тому стоїть наш несправедливий світ… Але годі про це, адже сьогодні я хочу гідно винагородити тебе за допомогу в штурмі замку. Кажи, чого би ти хотів, — Річард Левове Серце завжди виконує свої обіцянки.
— Ваша величносте, ви й без того зробили мені найбільшу ласку! Але у мене в Шервудському лісі мусив шукати захисту один шляхетний саксонський лицар, що накликав на себе гнів вашого батька... Коли на те буде королівська воля, я просив би помилувати сера Річарда Ґовера Рівнинного.
— Повідай, що сталося, а тоді поклич до мене цього лицаря.
Незабаром перед монархом із надією закляк на колінах сер Річард, і король оголосив привселюдно:
— Сер Річард Рівнинний, завдяки клопотанню твого гідного друга Робіна Гуда мені стало відомо про твої злигодні. Моє рішення таке: ти будеш знову введений у володіння своїми маєтками і замком. Жалувані грамоти будуть доставлені найближчим часом, а крім того, я звільняю тебе на три роки від усіх податків і повинностей.