її одну лиш небо зберегло.
Ви серце дівчини скоріть, Парісе,
Це все, що треба нам, щоб ми зійшлися.
Чого вона собі, я їй бажаю
І радо вас обох благословляю.
Сьогодні свято у моєму домі;
Зберуться рідні, друзі і знайомі,
Всі ті, кого люблю я і шаную.
Бажаним гостем бути вас прошу я.
В цю ніч засвітять зорі нам земні
Ясніш за ті, що сяють в вишині.
Як втішно юнаку, що сад цвістиме,
Що квітень хиряву прогонить зиму,
Відчуєте і ви всю втіху свята,
І вас почнуть красуні обступати.
Дивіться, слухайте, спостерігайте,
Найкращій з них свої чуття віддайте.
Дочка моя теж буде поміж тими,
її краса - ніяка перед ними.
Ходім зі мною! Ти ж біжи, шукай,
По всій Вероні всіх оповіщай,
Хто в списку є.
(Дає слузі папір)
Ти мусиш їх прохати
До нас на свято нині завітати.
Капулетті й Паріс виходять.
Слуга Всіх оповіщай, хто в списку є! А хто його знає,
що це за список? Що, коли тут написано, щоб швець дбав про свій
аршин, а кравець - про свою колодку, а рибалка - про свій пен-
зель, а маляр - про свій невід. Всіх оповіщай, хто в списку є!
Я повинен знайти всіх тих, що їх імена тут записані! А як мені
второпати, які саме імена тут записані? Я ніяк не доберу, що тут
написав той, хто тут писав! Треба знайти десь учену людину.
А, оце до речі!
Входять Бенволіо й Ромео.
Бенволіо При сонці мерхне сяйво зір поволі;
В малій халепі горе - перший лік;
В великому не чуть малого болю;
Крутіж у голові - верти у другий бік;
Якщо ваш зір зустрів нову заразу,
Стара хвороба пропаде одразу.
Ромео Для цього теж корисний подорожник…
Бенволіо Для чого?
Ромео Для поламаних кісток.
Зламав ти, бідолашний, ногу…
Бенволіо Що?
Чи ти не збожеволів, мій Ромео?
Ромео Ні, я не збожеволів, а проте
Я зв’язаний міцніш, ніж божевільний…
В тюрмі я темній гину, пропадаю
Від голоду,- я змучений до краю,
Побитий і… Добридень, мій молодче!
Слуга Добридень вам! Ви вмієте читати?
Ромео О так, в моїй біді мою судьбу…
Слуга Цього ви, мабуть, і без книжок навчились; але
будьте такі ласкаві, скажіть мені, чи вмієте ви прочитати те, що
тут бачите?
Ромео Так, якщо знаю літери і мову.
Слуга Ви чесно відповідаєте. Зоставайтесь веселі!
Ромео Стривай же, хлопче, я читати вмію!
(Читає)
«Синьйор Мартіно та його дружина й дочки;
граф Ансельмо та його прекрасні сестри; синь-
йора вдова Вітрувіо; синьйор Плаченціо та його
любі небоги; Меркуціо та його брат Валентин;
мій дядько Капулетті, його дружина й дочки;
моя чарівна небога Розаліна; Лівія; синьйор
Валенціо та його кузен Тібальт; Лючіо та весе-
ла Гелена».
Блискуче товариство!
(Повертає список)
Куди ж їх запрошують?
Слуга Нагору.
Ромео Куди?
Слуга На вечерю до нашої господи.
Ромео Чиєї господи?
Слуга Мого господаря.
Ромео Про це спитать я мав тебе раніше.
Слуга Тепер я вам скажу про це й без запитання: мій
господар - знатний і багатий синьйор Капулетті, і якщо ви не
з дому Монтеккі, то ласкаво просимо завітати до нас на келих
вина. Зоставайтеся здорові!
(Виходить)
Бенволіо На святі цім родиннім в Капулетті
Й твоя кохана Розаліна буде
Між чарівних красунь. Ходімо й ми.
Побачиш сам; хай око безстороннє
Зрівня її з красунями Верони,
І лебідь твій обернеться в ворону.
Ромео Якщо блюзнірством погрішу таким,
Вогнем хай сльози очі випікають.
Смерть на вогні хай кара буде їм
За те, що стали враз єретиками!
Покіль існує світ, як не крути,
Під сонцем кращої не вгледиш ти!
Бенволіо Бо з нею поруч-інша не стояла,
В твоїх очах вона сама сіяла.
Отож ці кришталеві терези
Хай зважать чари іншої краси,
Тоді приваби знайдеш дуже мало
В перлині, що твій погляд чарувала.
Ромео Ходім, та не на інших задивлятись,-
Коханою я буду милуватись!
Виходять.
СЦЕНА З
Кімната в домі Капулетті.
Входять синьйора Капулетті й мамка.
Синьйора Кап. Поклич до мене доню. Де вона?
Мамка Моєю цнотою в дванадцять років
Клянусь, що я вже кликала її.
Ягняточко моє! Моя пташинко!
Куди поділася вона? Джульєтто!
Входить Джульєтта.
Джульєтга Що сталось? Хто це кличе?
Мамка Ваша мати.
Джульєтта Я тут. Чого бажаєте, синьйоро?
Синьйора Кап. Та річ у тому… Няню, вийди звідси,
Поговорить нам треба сам на сам:
Проте стривай!.. Вернися, няню… Так,
Згадала я, що слід тобі зостатись
Послухати розмову нашу. Адже
Ти знаєш змалку нашу любу доню.
Мамка Злічу я вік її аж до години.