Выбрать главу

Орлова Галина. Рождение вредителя: отрицательная политическая сакрализация в стране советов (1920-е) // Zeit-Raume (Wiener Slawistischer Almanach). — 2003. — Bd. 49. Режим доступу:.https://goo.gl/PlVwpB

Політичні процеси й репресії наприкінці 20-х — у 30-ті роки // Політична історія України: Посібник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В. І. Танцюри. — К.: Видавничий центр «Академія», 2001. Режим доступу: https://goo.gl/m4sxXr

Політичні репресії в УРСР кін. 1920-х — 1-й пол. 1930-х рр. // Територія терору: [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://goo.gl/4DxZQE

Райхель Юрий. «Инженеров нужно расстреливать без су­да...» // День. — 2008. — 11 апреля. Режим доступу: https://goo.gl/x06bXp

Соколов Михаил. От «Шахтинского дела» к «Большим процессам» 1937—38 годов // Радіо Свобода. — 2012. — 20 серпня. Режим доступу: https://goo.gl/6pC3b2

Шаповал Ю., Пристайко В., Золотарьов В. ЧК-ГПУ-НКВД в Україні: особи, факти, документи. — К.: Абрис, 1997. Режим доступу: https://goo.gl/BTMb84

Шахтинское дело и практические задачи в деле борьбы с недостатками хозяйственного строительства: Резолюция по докладу т. Рыкова, принятая единогласно объединенным пленумом ЦК и ЦКК ВКП(б) 11 апреля 1928 г. Режим доступу: https://goo.gl/LWlbcS 7 липня 1941 року на Черкащині згідно з наказом Сталіна розпочалося знищення врожаю51

Марія Шевченко, мешканка села Софіївка Черкаського району, довідалася, що, згідно з директивою радянської влади, сільвиконком збирає людей для знищення врожаю — виконання проголошеної Сталіним тактики «випаленої землі». З матеріалів кримінальної справи: «…вона організувала «найзапеклих» лайливих колгоспниць, і вдерлися демонстративно в сільвиконком, маючи на увазі, що в ніч на 7 липня 1941 року всіх комуністів викликав міськвоєнкомат (за винятком трьох членів партії) і громадяни, підбурені Шевченко, вчинили невгамовний галас з вимогою припинити нищення врожаю».

Марія розповіла, що, побачивши жінок з сусіднього села, які ходили на поле перешкоджати знищувати хліб, вирішила й собі піти до сільради. По дорозі приєдналася до юрби жінок і дітей, які почули цю страшну новину і вирішили попросити голову сільвиконкому не знищувати хліб, бо «він був у повній зрілості». Дарма жінки запевняли голову, що зможуть зібрати хліб в найближчі 3—6 днів, а потім вивезти з собою: він був невблаганний і викликав інспектора міліції.

Інша жителька цього села, Єлизавета Жорнова, закликала «брати сокири та голови повідрубувати всім, хто піде топтати врожай». Вона разом з жінками прийшла до голів сільської ради і колгоспу за дозволом зібрати хліб за п’ять днів «для себе і РККА».

Обох селянок було затримано і передано до військового трибуналу. На суді Марія Шевченко говорила, що її син і чоловік на фронті, а дома залишилися малі діти, і просила не засуджувати її. Жорнова ж просила зглянутися на її похилий вік.. 20 липня 1941 року Виїзна сесія військового трибуналу військ НКВС Київської області в місті Черкаси на закритому засіданні винесла жінкам вирок. За статтею 54—10 ч. 2 (антирадянська пропаганда та агітація) обидві були засуджені до найвищої міри покарання (розстрілу) з конфіскацією майна.

Джерела

Галузевий державний архів СБУ, архівний підрозділ УСБУ в Черкаській області, ф. Р-5624, оп. 1, спр. 10685, 10688, 11685, 12812. 8 липня 1941 року на загальних зборах селяни села Леськи Черкаського району виступили проти знищення врожаю52

У селі Леськи Черкаського району працівниці колгоспу «Революційна хвиля» Параска Харлан і Олена Гуріненко під час загальних зборів, на яких розглядалось питання про виконання заходів партії й уряду зі знищення врожаю в умовах воєнного часу (тактика «випаленої землі»), виступили із закликом не знищувати хліб: «якщо хто буде знищувати, то вони всіх комуністів і комсомольців видадуть фашистам».

На цьому селянки не зупинились. Вони зуміли організувати групу жінок, які вийшли в поле і, пошкодивши інвентар, не дали знищити врожай. За законами воєнного часу обидві жінки були заарештовані і звинувачені за статтею 54—10 ч. 2 (антирадянська пропаганда і агітація). Військовий трибунал засудив їх до найвищої міри покарання.

Джерела

Галузевий державний архів СБУ, архівний підрозділ УСБУ в Черкаській області,, ф. Р-5624, оп. 1, спр. 10685, 10688, 11685, 12812. 8 липня 1941 року заарештований селянин Антон Терещенко53

З початком війни серед селян поширювалось невдоволення радянською владою, нерідко чулися бажання швидше цю владу змінити. Одна із кримінальних справ Наркомату держбезпеки порушена проти колгоспника колгоспу «Червоний Прапор» Антона Андрійовича Терещенка, мешканця села Щербинівка Золотоніського району на Черкащині. У 1932 році під час Голодомору за крадіжку концентрату він був засуджений на два роки та позбавлений виборчих прав.