Чечвянський Василь. Про своє. Крапка // Універсальний журнал. — 1929. — № 2. Режим доступу: https://goo.gl/hFtBN4
Загальний страйк розпочався на шахті «Ясинуватська-Глибока». 19 липня 1989 року припинили роботу 67 шахт і шахтоуправлінь. 25 липня страйкували 110 із 121 шахт Донецької області, 52 із 93 шахт Луганщини, усі 11 шахт Західного Донбасу, усі 20 шахт Львівсько-Волинського басейну. Шахтарські багатотисячні мітинги тривали інколи добу і більше.
Організація була на висоті: порядок підтримувався силами страйкарів.
За соціологічними даними, основними причинами страйків були дефіцит, низька заробітна платня, малі пенсії, недовіра профспілкам, відсутність соціальної справедливості. Шахтарі вимагали нормальних житлових умов та належних виплат, надання економічної самостійності тощо.
Щоб урегулювати ситуацію, влада задовольнила майже всі вимоги страйкарів. 30 липня 1989 року протести офіційно завершились. Були і політичні наслідки — протягом першого місяця страйку близько 150 керівників шахт та організацій звільнили, на 87 % змінився склад голів рад трудових колективів.
Страйк показав високий рівень політичної культури робітників України. Гірники не переступили межу, за якою почалося б насильство, зуміли вивести страйк у рамки мирного протесту. У майбутньому шахтарські колективи стали специфічним елементом політичної системи країни.
Агапов В. Перші шахтарські страйки часів горбачовської «перебудови» в УРСР (1988 — перше півріччя 1989 рр.): історіографія питання, сучасний погляд // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. — 2014. — Вип. 38. Режим доступу: https://goo.gl/J7GHcy
Болбат Тетяна. Політичне пробудження Східної України (1989 р.). Режим доступу: https://goo.gl/oLAR4x
Дряглін Валентин. Масовий шахтарський страйк в Україні в липні 1989 року (причини, характер, основні риси і наслідки) // Освіта регіону: політологія, психологія, комунікації. — 2009. — № 2. Режим доступу: https://goo.gl/4W7yec
Русначенко Анатолий. Стачка шахтеров на Украине в июле 1989 года // Отечественная история. — Москва: Наука, 1993. — № 1. Режим доступу: https://goo.gl/zt2nhY
Шахтарські страйки від Горбачова до Ахметова з істориком Дм. Снєгирьовим // Громадське радіо. — 2016. — 22 травня. Режим доступу: https://goo.gl/DJKqSF
Гнітюча атмосфера арештів тисла на Юрія Вухналя. Після винесення смертного вироку його другові, глухому поетові Олексі Влизьку, Іван Ковтун — а саме таким було справжнє ім’я відомого у 1920-х роках сатирика — писав мало. Ба більше, він навіть змінив знаменитий літературний псевдонім.
2 листопада 1936 року слідчі НКВС провели у нього вдома обшук і заарештували. Звинувачення було стандартним: «участь в українській націоналістичній терористичній організації, яка готувала терористичні акти проти керівників ВКП(б) і радянського уряду». На допитах Юрій Вухналь себе винним не визнав.
14 липня 1937 року після виснажливого ув’язнення за особистої санкції Сталіна і його найближчих соратників по політбюро ЦК ВКП(б) Військова колегія Верховного Суду СРСР засудила Ковтуна-Вухналя до найвищої міри покарання — розстрілу з конфіскацією особистого майна.
Усі збірки Вухналя, видані до арешту, були вилучені з бібліотек і знищені як твори «ворога народу».
Вухналь Юрій. Життя та діяльність Федька Гуски. Режим доступу: https://goo.gl/XiNuzW
З порога смерті: письменники України — жертви сталінських репресій. — Вип. І / Упоряд. О. Мусієнко. — К.: Рад. письменник, 1991. Режим доступу: https://goo.gl/nUku5h
Мельників Ростислав. Письменник-гуморист Юрій Вухналь. Режим доступу: https://goo.gl/t4s4Sw
Чемерис Валентин. З ким сміється Україна: Антологія українського сміху. — К., 2009. Режим доступу: https://goo.gl/vYtcvd 16 липня 1973 року етапований у психлікарню математик і публіцист Леонід Плющ55
Під час кадебістської операції «БЛОК» за «антирадянську агітацію і пропаганду з метою підриву радянської влади» 15 січня 1972 року заарештували Леоніда Плюща. Після експертизи у московській психіатричній лікарні Плюща визнали неосудним. До дніпропетровської спецлікарні він потрапив з типовим для радянського часу «діагнозом» «млявотічна шизофренія».