Його катували, мучили, але він не зрадив свій народ. Президент Карпатської України Августин Волошин / За матеріалами Володимира Матейка. Режим доступу: https://goo.gl/LDPxpu
Карпатська Україна: [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://1939.in.ua
Якою була Карпатська Україна: хроніка подій. Режим доступу: https://goo.gl/0bApDI
На початку 1941 року академіка АН УРСР Агатангела Кримського було нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора. А вже у липні до його будинку у Звенигородці, де вчений одужував після інсульту, приїхала чорна «емка» енкаведистів, нібито для евакуації. Лейтенант НКДБ УРСР Гусєв мав повноваження: у разі відмови сходознавця їхати добровільно відвезти його примусово.
20 липня 1941 року Кримського «евакуювали» до внутрішньої в’язниці НКВС у Києві. Академіка звинуватили у зв’язках із міфічною СВУ, знайомстві з Симоном Петлюрою, «націоналістичних установках» в укладанні словників. В офіційному обвинуваченні Кримського назвали ідеологом українського націоналізму. «Ніколи ідеологом українського націоналізму я не був і не міг бути, тому що це огидно всій моїй природі і моєму світогляду», — заявив вчений, але це нікого не переконало.
Фронт стрімко наближався до Києва, і напівживого після допитів науковця наприкінці липня у товарному вагоні відправили до Харкова. Звідти групу політв’язнів, серед яких були Людмила Старицька-Черняхівська, Оксана Стешенко, Андрій Ярошевич, етапували до Кустанайського табору в Казахстан.
З етапу Кримський у дуже тяжкому стані потрапив до лікарні, де в палаті було 40 людей, «десяток мисок на всіх — і не миють». Коли хворому стало зовсім зле, його перевели в камеру смертників, не давали навіть води. 25 січня 1942 року один із найвизначніших вчених світу загинув від виснаження, катувань і хвороб.
Агатангел Кримський. Твори. Переклади. Статті. Режим доступу: https://goo.gl/SQawPF
Бекірова Гульнара. Агатангел Кримський // Радіо Свобода. — 2016. — 15 січня. Режим доступу: https://goo.gl/LfxlVI
Кочубей Юрій. Орієнтал із України // Тиждень. — 2010. — 1 квітня. Режим доступу:https://goo.gl/OQr0zl
Павличко Соломія. Націоналізм, сексуальність, орієнталізм. Складний світ Агатангела Кримського. — К.: Основи, 2016.
Поет, філолог, лінгвіст Агатангел Кримський. Режим доступу: https://goo.gl/U1kKJY
Шпак Віктор. Хресний шлях Агатангела Кримського // Урядовий кур’єр. — 2011. — 15 січня. Режим доступу: https://goo.gl/ ujc3rE
Бунт вибухнув невдовзі після смерті Сталіна. Приводом стало опублікування указу про амністію, дія якого на політв’язнів цього табору не поширювалася.
Повстання набирало сили поступово: щодня у різних табірних відділах оголошувалися страйки. 19 липня 1953 року 350 в’язнів відмовилися вийти на роботу. Були організувані штаби для стеження за діями агентури, оперативного складу й адміністрації табору. 24 липня кількість страйкарів у таборі зросла до 8700 осіб.
Табірна адміністрація намагалась етапувати лідерів повстання та вивезти їжу, але в’язні нападали на штрафні ізолятори та всіляко перешкоджали начальству. На зустрічі 27 липня лідер українців Буц висунув нові вимоги. За кілька днів до табору прибула комісія на чолі із заступником міністра МВС СССР Масленниковим (за рік застрелився), але перемовини не дали результатів. Влада ухвалила рішення придушити бунт.
31 липня по радіо прозвучала пропозиція припинити страйк. В’язні опинились у посиленому оточенні. Керівників повстання ізольовували. 1 серпня влада почала зачистку найстійкішого 10-го відділу. Генпрокурор СРСР особисто приїхав застрелити одного з організаторів — поляка Ігнатовича. Силовики почали хаотичну стрілянину по в’язнях.
Відомості про кількість загиблих різняться. За одними даними, загинули 53 особи (з них 30 українців), за іншими — 70. Понад 100 осіб було поранено.
Незважаючи на сувору конспірацію, Воркутинське повстання стало твердою основою для Кенгірського бунту в травні—червні 1954 року.
Бондарук Леся. Рислаккі Юкка: «Українці завжди були найактивнішими бунтарями серед ув’язнених». Режим доступу: https://goo.gl/AizrL0
Вторая годовщина Воркутинского восстания в рубрике Ивана Толстого «Переслушивая Свободу». Режим доступу: https://goo.gl/awkjOl