В еміграції Надія Світлична працювала перекладачем у Гарвардському університеті, збирала інформацію й до 1985 року регулярно видавала «Вісник репресії в Україні». У 1983—1994 рр. вона працювала в українській редакції «Радіо Свобода», у 1989—1992 рр. вела цикл передач «Шістдесятництво в Києві», збирала та розшифровувала передані з таборів матеріали і готувала їх до видання. Отримавши ще у Києві від Василя Стуса посилку із рукописом книжки, вважала справою життя переписати, зберегти і видати «Палімпсести» (їй це вдалось у 1986 році). У 1992 році започаткувала створення «Музею шістдесятництва» у Києві, віддавши на нього частину Державної премії імені Тараса Шевченка.
Загоруйко Наталія. До роковин смерті Надії Світличної // День. — 2016. — 8 серпня. Режим доступу: https://goo.gl/Ips4rs
Рух опору в Україні 1960—1990: Енциклопедичний довідник: 2-ге вид. — К.: Смолоскип, 2012.
Степула Надія. Надія Світлична. Пам’яті авторки «Журналу надій», «голосу дисидентської України» // Радіо Свобода. — 2006. — 15 вересня. Режим доступу: https://goo.gl/zOJiJH
Проти різьбяра Прилуцького меблевого комбінату Петра Рубана у 1976 році було порушено справу, яка так і називалася: «Справа Рубана». Впродовж восьми місяців до 200-річчя США майстер виготовляв подарунок американському народові — дерев’яну книгу із зображенням статуї Свободи. Однак невідомі книгу викрали. У прокуратурі Рубану спочатку порадили «забути» про цей випадок, а згодом різьбяра заарештували.
29 грудня 1976 року Прилуцький народний суд розглянув справу обвинуваченого за частиною 3 статті 81 («крадіжка державної власності») і статтею 150 («приватнопідприємницька діяльність») Кримінального кодексу УРСР. Рубана також звинуватили у здачі до художнього салону 73 сувенірів, начебто «виготовлених поза обліком на підприємстві» та крадіжку матеріалів на комбінаті. Суд засудив його до 8 років ув’язнення і 5 років заслання.
У травні 1988 року Петра Рубана було звільнено і вислано з СРСР. Перед тим він разом з іншими дисидентами був офіційно запрошений до американського посольства в Москві на зустріч з президентом США Рональдом Рейганом.
Петро Рубан і його «Справа». Режим доступу: https://goo.gl/hiFEIS
Рух опору в Україні 1960—1990: Енциклопедичний довідник: 2-ге вид. — К.: Смолоскип, 2012.
In memoriam: Петро Рубан — член УГГ і ОУН // Історична правда: [Інтернет-ресурс]. — 2011. — 27 вересня. Режим доступу: https://goo.gl/hJ5SIv
КДБ розкрило діяльність священика катакомбної Української греко-католицької церкви Романа Бахталовського в сфері духовного виховання молоді. Під час обшуку в квартирі було конфісковано рукописи духовної літератури, магнітофонні стрічки з записами конференцій, священицькі предмети та книги для Богослужіння. Суд за зачиненими дверима визначив термін покарання для отця Романа — 3 роки таборів суворого режиму в Мордовії та 5 років заслання у Красноярському краї.
У 1946 році Бахталовського вперше заарештували за відмову зректися католицької віри українського обряду. Він був засуджений до примусових робіт за «антирадянську діяльність». У таборі він працював санітаром у лікарні, рубав дрова, провадив реколекції для в’язнів різного етнічного походження, поширював щоденне Святе Причастя. Отець Роман Бахталовський був добрим педагогом, священиком та літератором.
Рух опору в Україні 1960—1990: Енциклопедичний довідник: 2-ге вид. — К.: Смолоскип, 2012.
Слуга Божий. о. Роман Бахталовський. 1897—1985. Режим доступу: https://goo.gl/ocoV58
Коли у травні 1945 року окупаційна влада створила ініціативну групу для переходу Української греко-католицької церкви до Московського патріархату, лікар, священик катакомбної УГКЦ, в’язень сумління радянських тюрем і концтаборів Петро-Йосафат Герилюк-Купчинський відмовився підписатися під документом та, не чекаючи призову до радянської армії, пішов у підпілля. Петро-Йосафат вів різнобічну активну діяльність. Випускав та розповсюджував серед священиків та монахів інформаційні «летючки» проти ліквідації УГКЦ: «З нами Бог, тримайтеся! Не підписуйте православіє московське!». Організував в Станіславі (Івано-Франківську) чотири станиці, які були у помешканнях священиків та вірних. У станицях можна було відправити службу Божу, повінчатися чи висповідатись. Разом з отцем Романом Бахталовським організував у Коломиї монастир сестер Матері Божої Неустанної Помочі.