23 лютого 1934 року судова трійка порушила клопотання перед Колегією ОДПУ застосувати до Пилипенка «найвищу міру соціального захисту», тобто розстріл. 3 березня 1934 року Колегія цю пропозицію затвердила.
Є свідчення, що вирок було виконано того самого дня.
Сергій Пилипенко реабілітований посмертно 30 квітня 1957 року. Вирок у його справі було скасовано, а справу припинено за відсутністю складу злочину.
Реабілітовані історією. Харківська область. Книга перша. — Ч. 2. — Київ, Харків: Оригінал, 2008. Режим доступу: https://goo.gl/10sDLF
Шаповал Юрій. Голодомор і репресії в Україні (1932—1934 роки): [Remarks] // UA Historical Encounters — Taking Measure of the Holodomor. NYC, November 5—6, 2013. Режим доступу: https://goo.gl/g3yK9I
Райхель Юрій. «Кого не поставимо на коліна — перестріляємо!» Як в Україні починався Великий терор // День. — 2015. — 15 серпня. Режим доступу: https://goo.gl/6K6Ekl
З порога смерті: письменники України — жертви сталінських репресій. — Вип. І / Упоряд. О. Мусієнко. — К.: Рад. письменник, 1991. Режим доступу: https://goo.gl/f1ZSuh
Левицький В’ячеслав. Змієві вали академіка Єруслана // ЛітАкцент: [Електронний ресурс]. — 2008. — 18 квітня. Режим доступу: https://goo.gl/NSaJIc
Я не можу битися зброєю, але б’юся різцем і долотом. Я, каліка, б’юся в той час, коли багато сильних і здорових людей в світі навіть не вірять, що така боротьба взагалі можлива… Я хочу, щоб світ знав, що визвольна боротьба триває, що українці б’ються. Така моя думка, думка рядового підпільника. Слава Україні!
Ніл Хасевич за рік до загибелі
До лав УПА Ніл Хасевич, художник із важкою, але цікавою долею, вступив у 1943 році. У повстанській друкарні, де відповідав за роботу та пропаганду, він разом із командою створював підпільні видання, карикатури і сатиричні ілюстрації, розробляв проекти прапорів, печаток, бланків для грошей та відзнак, ескізи нагород УПА — Хреста Заслуги і Хреста Бойової Заслуги та медалі «За боротьбу в особливо важких умовах».
Згодом Хасевич очолив політико-пропагандистську ланку групи УПА «Північ». Після Другої світової війни відмовився від еміграці і продовжив повстанську боротьбу у криївках та на виїздах.
Плакати Хасевича миттєво поширювались, передавалися до ООН. Радянська влада була занепокоєна, адже малюнки краще за слова свідчили, що в Україні триває боротьба проти режиму. Знайти художника та поквитатись доручили капітану держбезпеки, колишньому контррозвіднику Борисові Стекляру.
Стекляр влаштовував засідки на Хасевича та його побратимів, намагався виманити художника на зустріч за допомогою інформаторів, але марно. Згодом в одному з бункерів кадебісти знайшли зашифровану записку із інформацією про передання митцеві для роботи паперу та вишневого дерева. Було зазначено і місце зустрічі — криївка на хуторі біля села Сухівці Рівненської області.
Стекляр, капітан Маркелов, капітан Кудрицький та інші оточили хутір.
— Виходьте! Інакше закидаємо гранатами! — крикнув Стекляр, але ніхто не відповів. Зловмисники вкинули у криївку гранату, почекали кілька хвилин, і Стекляр повторив: — Хто живий — виходьте! Інакше пустимо в хід гранати!
Ніл Хасевич і двоє його охоронців — В’ячеслав Антонюк «Матвій» та Антон Мельничук «Гнат» — загинули. Обставини їхньої смерті досі точно не встановлені: за різними версіями, повстанці могли загинути і від розриву гранати, і від кулі радянських силовиків, і покінчити життя самогубством перед страшнішою небезпекою.
На жаль, свідок та виконавець — Борис Стекляр, який на момент виходу цієї книжки мешкає у Рівному, — не коментував трагедію та чинив перепони у доступі до власної особової справи. Невідоме також місце поховання Хасевича. За розповідями свідків, тіла загиблих, привезені в село, щоб залякати місцевих мешканців, за кілька днів були вивезені у невідомому напрямку.
Бухало Гурій. Ніл Хасевич: Крізь терни творчості // Рівненська обласна бібліотека для молоді: [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://goo.gl/1UvbLX
Гніда В. За повстанським художником Нілом Хасевичем радянські спецслужби полювали до березня 1952-го // Gazeta.ua. — 2012. — 5 березня. Режим доступу: https://goo.gl/3vPm5M